Студія Knife! Films представила трейлер біографічної документальної драми «Кузьма: Страшно веселий», присвяченої Андрію Кузьменку — фронтмену гурту «Скрябін», автору пісень, телеведучому й одному з найвпізнаваніших українських музикантів новітньої доби. Стрічка має вийти в український прокат 13 серпня, а одночасно її планують показати ще у двадцяти країнах світу. Такий масштаб релізу свідчить, що історія Кузьми давно вийшла за межі суто музичної біографії та залишається важливою для українців удома і за кордоном.
Фільм зосереджується не лише на відомих етапах кар’єри Андрія Кузьменка, а й на його внутрішніх змінах, суперечностях і поступовому перетворенні з учасника експериментального гурту на артиста загальнонаціонального масштабу. Автори прагнуть показати, як змінювалися його музика, погляди, ставлення до популярності та власного місця в українському суспільстві. Важливою частиною оповіді стане самоіронія Кузьми — риса, яка допомагала йому говорити про складні речі просто, без повчального тону й штучного пафосу.
Андрій Кузьменко був одним із тих публічних людей, чий образ не вкладався у звичні рамки шоу-бізнесу. Він міг бути різким і сентиментальним, веселим і тривожним, популярним телевізійним героєм і водночас уважним спостерігачем за суспільними процесами. У його піснях уживалися романтика, побутовий гумор, соціальна критика, відчуття свободи та страх перед майбутнім. Саме ця багатошаровість зробила його постать близькою для кількох поколінь слухачів, а творчість «Скрябіна» — своєрідним літописом змін, через які проходила Україна від 1990-х років до початку російської агресії.
Назва «Страшно веселий» точно передає головну суперечність публічного образу музиканта. Кузьма часто використовував гумор як спосіб захисту, розмови з аудиторією та пояснення реальності, яка далеко не завжди давала приводи для оптимізму. Його жарти могли звучати легко, але за ними нерідко стояли розчарування, тривога і гостре відчуття несправедливості. Він не намагався здаватися бездоганним і не приховував власних помилок, завдяки чому залишався для слухачів не недосяжною зіркою, а живою людиною зі складним характером.
Команда працювала над фільмом півтора року. Значну частину цього часу зайняло вивчення великого масиву архівів: творці переглянули понад 400 годин відеоматеріалів і опрацювали більш як 22 тисячі фотографій. Такий обсяг роботи дозволив зібрати не тільки відомі концертні записи чи телевізійні виступи, а й рідкісні кадри, здатні показати музиканта поза сценою. Приватні моменти, ранні записи, репетиції, випадкові розмови та фотографії з різних періодів мають допомогти створити більш чесний і об’ємний портрет.
Автори наголошують, що їхнім завданням було показати не застиглий образ знаменитості, а живу людину. Після смерті відомих артистів суспільна пам’ять часто спрощує їхні біографії, залишаючи набір найбільш упізнаваних пісень, висловлювань і телевізійних фрагментів. У випадку Кузьми цей процес особливо помітний: його цитати поширюють у соціальних мережах, пісні звучать на пам’ятних концертах, а самого музиканта дедалі частіше сприймають як символ прямоти й громадянської сміливості. Документальна стрічка може повернути до цієї символічної постаті людські риси, сумніви та етапи пошуку.
Режисером картини став Артем Григорян. Перед ним постало складне завдання — поєднати в одному фільмі музичну історію, особисту драму, культурний контекст і пам’ять мільйонів людей, які мають власне уявлення про Кузьму. Біографічне кіно про настільки популярну постать завжди ризикує перетворитися або на надмірно урочистий пам’ятник, або на набір знайомих архівних кадрів. Уникнути цього можна лише через уважну драматургію, зіставлення різних періодів життя та відмову від спроб зробити героя зручним і однозначним.
Важливою частиною історії стане ранній «Скрябін», який суттєво відрізнявся від гурту, відомого за пізнішими радіохітами. Еволюція від електронних експериментів до великої сцени одночасно показує становлення Кузьми та зміни української популярної музики.
Фільм також може допомогти по-новому почути пісні, які з часом набули іншого змісту. Композиції Кузьми про самотність, війну, байдужість, дорослішання та втрату сьогодні сприймаються інакше, ніж у момент виходу. Частина текстів звучить майже пророчо, хоча сам музикант радше уважно фіксував настрої суспільства й ознаки майбутніх потрясінь. Його здатність помічати деталі та говорити зрозумілою мовою зробила ці пісні стійкими до часу.
Андрій Кузьменко загинув 2 лютого 2015 року в автомобільній аварії на Дніпропетровщині. Його смерть стала потрясінням для країни, а інтерес до творчої спадщини музиканта відтоді не зменшився. Понад десятиліття потому його пісні продовжують звучати на радіо, концертах і благодійних подіях, а багато висловлювань залишаються частиною суспільної дискусії. Водночас новий фільм має шанс відокремити реального Кузьму від легенди, що сформувалася після трагедії.
За виробництво відповідає Knife! Films — студія, яка вже має досвід створення масштабних музичних документальних проєктів. Раніше команда працювала над картинами «Яремчук: Незрівнянний світ краси» та «Океан Ельзи: Спостереження Шторму». У цих роботах українська музика розглядалася не ізольовано, а як частина історії країни, її культурних трансформацій і боротьби за власну ідентичність. «Кузьма: Страшно веселий» продовжує цей напрям, але звертається до героя, чия творчість особливо тісно пов’язана з повсякденним досвідом українців.
Трейлер створює очікування не традиційної меморіальної картини, а емоційної розмови про талант, популярність, дорослішання та ціну внутрішньої свободи. Постать Кузьми залишається важливою саме тому, що він не був безпомилковим і не намагався відповідати чужим уявленням про правильного артиста. Його сила полягала у здатності говорити відверто, сміятися із себе й водночас не втрачати чутливості до того, що відбувалося навколо. «Кузьма: Страшно веселий» може стати не лише біографією музиканта, а й портретом України, яку він спостерігав, критикував і любив.
