Readeat змінює стратегію: дві київські книгарні шукають нових власників

Мережа Readeat вирішила передати дві свої київські книгарні новим власникам і відмовитися від подальшого масштабування власної мережі фізичних магазинів. Йдеться про простір «Місто» на вулиці Князів Острозьких біля станції метро «Арсенальна» та домашню книгарню у житловому комплексі «Комфорт Таун». Засновник проєкту Дмитро Феліксов наголошує, що не хоче закривати ці локації або перетворювати їх на заклади іншого профілю, тому шукає підприємців, видавців чи книжкові мережі, готові продовжити їхній розвиток.

Рішення стало наслідком переоцінки бізнес-моделі Readeat. За словами Феліксова, три магазини вже не можуть працювати як окремі невеликі проєкти: фактично це мережа, яка потребує власної управлінської структури, окремої команди, стандартизованих процесів, постійного контролю та бюджету на зростання. Відкриття кожної нової книгарні вимагає значних інвестицій у приміщення, ремонт, обладнання, товарні запаси, персонал і маркетинг, але не завжди забезпечує ефект, співмірний із витраченими ресурсами.

Readeat розпочав роботу у вересні 2023 року з великої книгарні-кав’ярні на вулиці Антоновича у Києві. Згодом компанія відкрила камерний простір у «Комфорт Тауні», орієнтований передусім на мешканців житлового комплексу, а восени 2025 року запустила книгарню «Місто» біля «Арсенальної». Кожна локація отримала власну аудиторію, формат і програму подій, однак розширення фізичної мережі виявилося складнішим напрямом, ніж очікували на старті.

За оприлюдненими даними, дві книгарні, для яких шукають покупців, перебувають близько до межі збитковості та разом формують лише невелику частину загального виторгу компанії. Простір у «Комфорт Тауні» має локальну модель і залежить від постійного попиту мешканців району. Локація біля «Арсенальної» працює у більш конкурентному середовищі та поєднує книгарню з кав’ярнею. Водночас обидва заклади вже мають облаштовані приміщення, сформовані команди, впізнаваність і спільноти постійних відвідувачів.

Саме збереження цієї інфраструктури Феліксов називає головною умовою передачі. Потенційному власнику пропонують не порожню площу, а готовий книжковий бізнес із меблями, технікою, торговельним обладнанням, налагодженими процесами та чинною аудиторією. Readeat готовий поділитися накопиченим досвідом, допомогти з переходом і надати технологічну підтримку. Окремо компанія обіцяє сприяти постачанню книжок, логістиці та організації операційної роботи через власні цифрові інструменти.

Зміна стратегії не означає, що Readeat залишає книжковий ринок або повністю відмовляється від офлайн-присутності. Флагманська книгарня на Антоновича продовжить роботу, однак основні ресурси компанія планує спрямувати на створення єдиної цифрової екосистеми. Вона має об’єднати сайт, мобільний застосунок, онлайн-каталог, рекомендації, читацькі відгуки та спільноту навколо книжок. Така модель дає змогу працювати з аудиторією по всій Україні, не обмежуючись географією окремих магазинів.

Другим стратегічним напрямом стане розвиток B2B-платформи Book Ticket, або «Буктікет». Проєкт задуманий як інфраструктурний посередник між видавцями, авторами та книгарнями. Сервіс формує спільний цифровий каталог і централізований склад, через який торгові точки можуть замовляти видання без необхідності накопичувати великі запаси у своїх приміщеннях. Для невеликих книгарень це може зменшити потребу в оборотному капіталі та ризик залишитися з непроданими накладами.

Традиційна модель книжкової торгівлі передбачає, що магазин заздалегідь закуповує або приймає на реалізацію значну кількість назв, прогнозуючи попит. Помилки в таких прогнозах заморожують гроші у товарних залишках, займають полиці й складські площі, а повернення книжок створює додаткові витрати. Book Ticket намагається скоротити цей ланцюг: книгарня отримує доступ до широкого асортименту, але може замовляти потрібні примірники невеликими партіями відповідно до реального попиту.

Платформа також орієнтується на авторів, які видають книжки самостійно. Для них доступ до традиційної дистрибуції часто залишається обмеженим, оскільки великі мережі неохоче працюють із малими накладами та невідомими іменами. Єдиний каталог і спільна логістика можуть дати самвидаву можливість потрапляти до незалежних магазинів без укладання окремих договорів із кожною торговою точкою. Успіх такої системи залежатиме від прозорих умов, швидкості доставки, актуальності залишків і довіри з боку видавців.

Для українського книжкового ринку рішення Readeat показове. Після початку повномасштабної війни інтерес до українськомовної літератури зріс, з’явилися нові видавництва, книгарні та читацькі простори. Проте зростання попиту не усуває проблем високої оренди, вартості ремонту, енергозабезпечення, логістики та формування товарного запасу. Книгарня як культурний простір може бути популярною серед відвідувачів, але фінансово залишатися вразливою через невисоку маржинальність книжкової торгівлі.

Передача двох готових просторів може стати можливістю для видавця, який хоче отримати власний канал продажів, або для підприємця, що давно планував відкрити книгарню, але не готовий починати з ремонту та пошуку приміщення. Водночас новому власнику доведеться перебудувати фінансову модель, працювати з локальною аудиторією та знайти спосіб зробити заклади стабільно прибутковими. Наявність обладнання й клієнтської бази не скасовує витрат на оренду, зарплати, закупівлю книжок і просування.

Подальша доля двох локацій залежатиме від того, чи з’являться покупці, які сприйматимуть їх не лише як комерційні об’єкти, а як уже сформовані культурні осередки. Для Readeat продаж означає концентрацію ресурсів на технологіях і масштабованій інфраструктурі. Для книжкового ринку ця історія стає прикладом переходу від класичної експансії через нові магазини до моделі, у якій головну роль відіграють цифровий каталог, логістика, дані про попит і взаємодія з читацькою спільнотою.