Верховна Рада 16 липня призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За його кандидатуру проголосували 289 народних депутатів. Новий очільник уряду раніше працював у нафтогазовому секторі, очолював правління НАК «Нафтогаз України», а також керував компаніями «Укрнафта» й «Укртатнафта».
Призначення Корецького відбулося в межах масштабного оновлення виконавчої влади. За два дні до цього, 14 липня, Верховна Рада звільнила Юлію Свириденко з посади прем’єр-міністерки. Відповідно до встановленої процедури відставка глави Кабінету Міністрів означає припинення повноважень усього складу уряду, який продовжує виконувати свої обов’язки до формування нового Кабміну.
Під час виступу в парламенті Сергій Корецький окреслив основні напрями роботи нового уряду. Першочерговим завданням він назвав забезпечення Сил оборони України всім необхідним для продовження боротьби проти російської агресії. Уряд також планує зосередитися на розвитку оборонної промисловості та нарощуванні внутрішніх виробничих можливостей.
Оборонний сектор залишається центральною частиною державної політики, оскільки від його стабільної роботи безпосередньо залежать спроможності української армії. Кабінет Міністрів має забезпечувати фінансування закупівель, підтримувати українських виробників військової техніки, озброєння та інших необхідних для фронту засобів, а також ефективно використовувати допомогу міжнародних партнерів.
Корецький наголосив, що серед ключових пріоритетів уряду буде підготовка України до зими. Це завдання охоплює стабільну роботу енергетичної системи, забезпечення необхідних запасів і координацію дій державних органів та підприємств, відповідальних за проходження опалювального сезону. Досвід роботи нового прем’єр-міністра в нафтогазовій галузі може стати важливим чинником під час ухвалення рішень у цій сфері.
Енергетична безпека в умовах війни має не лише економічне, а й оборонне та соціальне значення. Безперебійне постачання енергоресурсів необхідне для роботи промисловості, транспорту, медичних закладів, підприємств критичної інфраструктури та житлового сектору. Тому підготовка до холодного періоду стане одним із перших випробувань для нового складу Кабінету Міністрів.
Окрему увагу уряд планує приділяти підтримці ветеранів. Йдеться про людей, які повертаються з військової служби та потребують системної допомоги з боку держави. Ветеранська політика має охоплювати соціальну адаптацію, працевлаштування, доступ до державних послуг і створення можливостей для повернення до активного цивільного життя.
До переліку пріоритетів також увійшла підтримка внутрішньо переміщених осіб. Мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії, окупацію або постійну загрозу обстрілів. Для них залишаються актуальними питання житла, працевлаштування, соціальних виплат, освіти дітей та доступу до медичних і адміністративних послуг.
Корецький заявив, що уряд працюватиме над підтримкою бізнесу та економіки. Підприємства продовжують діяльність в умовах воєнних ризиків, нестабільного попиту, пошкодження інфраструктури та обмежених можливостей для залучення коштів. Водночас саме бізнес забезпечує робочі місця, сплачує податки та створює фінансову основу для функціонування держави.
Однією з головних проблем українського підприємництва новий прем’єр-міністр назвав недостатній доступ до фінансування. За його словами, Кабінет Міністрів працюватиме над розширенням можливостей кредитування. Це має допомогти підприємцям відновлювати пошкоджені виробництва, інвестувати в розвиток, закуповувати обладнання та зберігати робочі місця.
Доступні кредитні ресурси особливо важливі для малого та середнього бізнесу, який часто не має достатніх резервів для тривалої роботи в кризових умовах. Розширення фінансування може стати одним з інструментів підтримки ділової активності, однак результат залежатиме від конкретних умов програм, вартості кредитів та вимог до позичальників.
Новий глава уряду також наголосив на необхідності ефективно використовувати міжнародну допомогу. Україна отримує фінансову, військову та гуманітарну підтримку від партнерів, тому Кабінет Міністрів має забезпечити прозоре й результативне спрямування цих ресурсів на першочергові потреби держави.
Окремим стратегічним напрямом Корецький назвав вступ України до Європейського Союзу. Уряд повинен продовжити виконання необхідних реформ, адаптацію українського законодавства до європейських норм та координацію роботи органів влади, залучених до переговорного процесу.
Європейська інтеграція потребує послідовних змін у державному управлінні, економіці, судовій системі, антикорупційній політиці та регулюванні бізнесу. Новому Кабінету Міністрів доведеться поєднувати виконання цих завдань із необхідністю реагувати на щоденні виклики повномасштабної війни.
Під час виступу Сергій Корецький окремо порушив питання структури центральних органів виконавчої влади. Він заявив, що Міністерство аграрної політики має залишитися самостійним відомством і не повинно втрачати окремий статус.
Збереження профільного міністерства має значення для аграрного сектору, який залишається важливою частиною української економіки. Саме окреме відомство має координувати державну політику у сфері сільського господарства, підтримки виробників, продовольчої безпеки та функціонування галузі в умовах війни.
Призначення нового прем’єр-міністра відбувається одночасно з іншими кадровими змінами у владі. Свою відставку з посади міністра оборони підтвердив Михайло Федоров. Повідомлення про його вихід з уряду викликало публічну реакцію частини суспільства.
Уранці 16 липня біля Національного театру імені Івана Франка в Києві відбувся мітинг проти відставки Федорова. Учасники акції закликали владу врахувати результати його роботи в оборонному відомстві та висловили незгоду з кадровим рішенням.
Таким чином, голосування за Сергія Корецького стало одним із ключових етапів формування нового уряду. Підтримка 289 депутатів забезпечила його кандидатурі необхідну парламентську більшість, однак подальша оцінка нового Кабінету Міністрів залежатиме від практичних результатів роботи.
Перед урядом стоять завдання, пов’язані одночасно з обороною, енергетикою, економікою, соціальною політикою та європейською інтеграцією. Корецький визначив основні напрями, але їх реалізація вимагатиме узгоджених рішень, стабільного фінансування та ефективної взаємодії між міністерствами, парламентом і міжнародними партнерами.
