У ніч на 19 липня російські війська завдали масованого удару по Києву, внаслідок якого значних руйнувань зазнала друкарня групи «Конві» — одне з великих поліграфічних підприємств України, де виготовляли художню, навчальну та іншу видавничу продукцію. Під час атаки працівників у виробничих приміщеннях не було, тому ніхто з команди не загинув і не був поранений. Водночас матеріальні втрати виявилися надзвичайно масштабними: пошкоджено будівлі, обладнання, готові тиражі та книжки, які перебували на різних етапах виробництва.
Унаслідок влучання та пожежі великі друкарські цехи залишилися без даху. Офісні приміщення вигоріли, а частину виробничих зон залило водою під час гасіння. Друкарське й палітурне обладнання було знищене або суттєво пошкоджене. Саме ці машини забезпечували повний цикл виготовлення книжок: від друку аркушів до зшивання, обрізання та створення готової палітурки. Втрата такої техніки означає, що підприємству знадобляться значні кошти й час для відновлення навіть після ремонту самих приміщень.
Видавництво Artbooks, частина накладів якого друкувалася на підприємстві, попередило читачів і партнерів про можливі затримки з виходом нових книжок. Точний стан усіх замовлень одразу після атаки встановити було неможливо, оскільки продукція могла постраждати не лише від вогню, а й від уламків, диму та води. Видавцям доведеться перевіряти кожен тираж окремо, визначати придатність книжок до продажу та шукати інші виробничі майданчики для повторного друку.
Найболючішою втратою стало знищення майже 250 тисяч шкільних підручників для дев’ятого класу, які вже були готові до відправлення у заклади освіти. Ще приблизно 350 тисяч примірників видавничої продукції зазнали пошкоджень. Серед них були й підручники для четвертого класу, а також художні, науково-популярні та дитячі книжки різних українських видавництв. Частина продукції перебувала у вигляді напівфабрикатів — надрукованих, але ще не зброшурованих або не переплетених блоків.
Знищення навчальної літератури створює додаткові ризики напередодні нового навчального року. Міністерство освіти і науки разом із видавцями уточнює кількість втрачених і пошкоджених підручників. Після завершення оцінювання має бути визначено, які тиражі потрібно друкувати повторно та які підприємства зможуть оперативно прийняти додаткові замовлення. Для дев’ятих класів у 2026 році передбачалося виготовлення близько восьми мільйонів примірників навчальної літератури, тому втрата частини вже готового накладу потребує швидкої перебудови виробничих планів.
Повторний друк підручників — це не лише технічне питання. Держава або видавці мають повторно закупити папір, фарби, картон та інші матеріали, знайти вільні потужності й організувати доставку до шкіл. Українські друкарні вже працюють у складних умовах через повітряні тривоги, перебої з електропостачанням, нестачу працівників і зростання собівартості виробництва. Втрата одного великого підприємства посилює навантаження на інші поліграфічні компанії та може вплинути на строки виконання замовлень у всій галузі.
У друкарні «Конві» виготовляли продукцію багатьох українських видавництв. Серед постраждалих називали «Ранок», «Грамоту», «Літеру ЛТД», «Лінгвіст», «Книголав», «Лабораторію», Artbooks, «АССА», «Каламар», «Атену», «Астон», BookChef, MISON, «Вищу школу», «Медицину», «Апріорі» та інші компанії. Для кожної з них пошкодження накладів означає окремі фінансові втрати, порушення планів продажу, необхідність переносити презентації та повторно домовлятися з авторами, книгарнями й дистриб’юторами.
Наслідки удару не обмежуються вартістю знищеного паперу. До ціни кожного тиражу входять робота письменників, перекладачів, редакторів, коректорів, ілюстраторів, дизайнерів і верстальників. Видавництва заздалегідь сплачують за авторські права, готують рекламні кампанії, формують замовлення книгарень і планують надходження. Коли готовий наклад згорає або стає непридатним, компанія втрачає вже вкладені кошти й водночас не отримує доходу, за рахунок якого мала фінансувати наступні проєкти.
Під час тієї ж атаки було пошкоджено офіс видавництва ARC.UA. Його працівники не постраждали, а команда заявила, що готується відновлювати роботу. Удар також зачепив інші об’єкти книжкової сфери. Це показує, що один масований обстріл може одночасно порушити кілька ланок видавничого процесу — від редакційної роботи й підготовки макетів до друку, зберігання та відправлення готової продукції.
За оцінкою Українського інституту книги, лише протягом липня російські атаки знищили понад 1,5 мільйона українських книжок. Ідеться не про випадкову втрату окремих примірників, а про масштабний удар по культурній та освітній інфраструктурі. Знищуються склади, друкарні, офіси видавництв і книгарні, через що українські читачі можуть не отримати нові видання, а школи — необхідні навчальні матеріали.
Для книжкового ринку такі втрати особливо небезпечні через обмежені фінансові резерви галузі. Повторне виготовлення сотень тисяч примірників потребує мільйонів гривень, а заміна складного поліграфічного обладнання може тривати місяцями. Частину машин потрібно замовляти за кордоном, доставляти в Україну, встановлювати та налаштовувати за участю спеціалістів. Тимчасова зупинка виробництва також загрожує робочим місцям операторів обладнання, технологів, палітурників, працівників складу, логістів і менеджерів.
Попри масштаб руйнувань, видавничі команди заявляють про намір продовжувати роботу. Непошкоджені наклади перевірятимуть і відправлятимуть замовникам, втрачені книжки планують передруковувати, а випуск частини новинок перенесуть. Головним завданням найближчих тижнів стане точна оцінка збитків, пошук альтернативних друкарень і забезпечення шкіл підручниками до початку навчання.
Російський удар завдав галузі одночасно економічної, освітньої та культурної шкоди. Знищені книжки — це не лише товар на складі, а результат роботи сотень людей і доступ українців до знань рідною мовою. Відновлення друкарні та повторний випуск накладів потребуватимуть підтримки держави, партнерів і читачів, однак готовність видавців повертатися до роботи демонструє, що російські атаки не здатні зупинити українське книговидання.
