Центральний слідчий відділ Національної податкової служби Угорщини 19 серпня припинив кримінальне провадження щодо українських інкасаторів Ощадбанку, яких раніше підозрювали у відмиванні грошей. Слідство встановило, що десятки мільйонів доларів і євро, а також банківське золото, вилучені під час резонансного затримання в березні, мали законне походження та були частиною офіційної міжбанківської операції.
Про закриття справи повідомив адвокат українських інкасаторів Лорант Горват. Рішення угорських правоохоронців фактично поставило крапку у звинуваченнях щодо кримінального походження грошей та дорогоцінних металів.
Слідство не знайшло відмивання грошей
Під час розслідування угорські правоохоронці перевіряли походження готівки, банківських металів та інших активів, які перевозили співробітники Ощадбанку. Raiffeisen Bank International AG документально підтвердив походження банкнот і дорогоцінних металів, а також факт того, що Ощадбанк оплатив їхню вартість.
У результаті слідчий орган дійшов висновку, що вилучені активи не мають кримінального походження. Жодних обставин, які могли б поставити під сумнів законність грошей або джерела їхнього походження, також не встановили.
Саме через відсутність складу злочину провадження за підозрою у відмиванні грошей було закрито. Інших ознак кримінального правопорушення у діях українських інкасаторів угорські слідчі також не виявили.
Затримання українців тепер розслідують окремо
Водночас історія ще не завершена. В Угорщині продовжується окреме розслідування щодо можливого незаконного затримання семи українських співробітників Ощадбанку. У цій справі фігурує колишній генеральний директор угорського Центру боротьби з тероризмом TEK Янош Хайду.
За словами адвоката інкасаторів, закриття провадження про відмивання грошей може мати принципове значення для подальшої юридичної оцінки дій угорських силовиків. Якщо активи були повністю легальними, це ставить додаткові питання щодо підстав затримання людей, вилучення коштів і золота та тривалого утримання державного майна України.
Юрист також вважає, що нове рішення може посилити версію про можливий політичний мотив березневих подій.
Сибіга звинуватив Орбана у брехні
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на закриття справи, назвавши його «передбачуваним кінцем брехні Віктора Орбана».
За словами глави МЗС, історія має стати застереженням для політиків, які використовують антиукраїнську риторику заради внутрішньополітичних дивідендів. Сибіга також наголосив, що справа не повинна завершитися лише репутаційними наслідками.
Україна очікує відповідальності для тих, хто міг бути причетний до незаконного затримання українських громадян та вилучення майна державного банку.
Як почалася історія із «золотим конвоєм»
5 березня 2026 року в Угорщині були затримані два броньовані автомобілі Ощадбанку, які здійснювали регулярне перевезення валюти та банківських металів між австрійським Raiffeisen Bank та Україною. В автомобілях перебували семеро інкасаторів, 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та близько 9 кілограмів банківського золота.
Українських громадян повернули додому вже наступного дня, однак гроші й золото залишилися в Угорщині. МЗС України заявляло про грубе поводження з інкасаторами, а Ощадбанк розпочав юридичну боротьбу за повернення активів.
У березні українська сторона також подала скаргу через можливе зловживання службовим становищем угорськими посадовцями. Після інциденту Ощадбанк тимчасово припинив перевезення готівки з Європи через територію Угорщини та почав шукати альтернативні маршрути.
Гроші та золото Україні повернули після зміни влади
У травні, після парламентських виборів та зміни влади в Угорщині, українському банку повернули $40 млн, €35 млн і 9 кг золота. Пізніше прем’єр-міністр Петер Мадяр наказав провести внутрішнє розслідування дій Національного податкового та митного управління і Центру боротьби з тероризмом.
Тепер закриття провадження щодо відмивання грошей остаточно підтверджує ключову позицію української сторони: кошти й дорогоцінні метали були легальними банківськими активами, а їхнє походження підтверджувалося документами.
Однак наступним етапом справи може стати вже не захист українських інкасаторів від підозр, а встановлення відповідальності тих угорських посадовців, чиї дії призвели до їхнього затримання та вилучення майна.
