Нова банкнота у 2000 гривень: чому НБУ обрав Василя Стуса і що зміниться для українців

Національний банк України оголосив про розширення номінального ряду гривні. Із 4 вересня 2026 року в готівковому обігу з’явиться банкнота номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою українською купюрою. На її лицьовому боці зобразять поета, правозахисника і політв’язня радянського режиму Василя Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався. Новий грошовий знак повинен спростити роботу з готівкою й водночас закріпити в повсякденному просторі образ людини, яка стала уособленням української незламності.

Василь Стус належав до покоління шістдесятників, яке виступило проти русифікації, політичних репресій і придушення української культури. За правозахисну діяльність, громадянську позицію та літературну творчість його переслідувала радянська влада. Поета неодноразово заарештовували, засуджували до таборів і заслання, а 4 вересня 1985 року він загинув у колонії особливого режиму. Його поява на банкноті найвищого номіналу демонструє зміну державного погляду на історію: місце імперських символів займають діячі, які боролися за українську мову, свободу та людську гідність.

Дата введення купюри в обіг також має історичне значення. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом долучився до відкритого протесту проти масових арештів української інтелігенції. Через двадцять років, 4 вересня 1985-го, Стус загинув у таборі. Таким чином НБУ пов’язав дату появи банкноти з історією українського спротиву тоталітарній системі.

Дизайн купюри побудований як розповідь про покоління шістдесятників. Одним із центральних образів стане сокіл-боривітер, створений за мотивами мозаїки «Боривітер» Алли Горської та її співавторів. Панно з’явилося 1967 року в Маріуполі, а після російського вторгнення опинилося під загрозою знищення разом із культурною спадщиною окупованого міста. Птах, здатний утримуватися проти сильного вітру, перетворюється на метафору людей, які протистояли системі без власної держави та можливості говорити правду без покарання.

До композиції включили стилізований тризуб, візуально наближений до сучасної військової символіки та форми шеврона. Поруч використано гасло «Слава Україні! Героям слава!», яке Національний банк поступово додає до оновлених українських банкнот. Такий елемент поєднує історію дисидентського руху із сучасною боротьбою України проти російської агресії.

Окремою деталлю стане рядок із написаного в ув’язненні вірша Стуса: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве». Для напису використали шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора українського державного стилю доби Української Народної Республіки та перших українських грошових знаків. Так дизайн поєднує державотворення початку ХХ століття, культурний спротив шістдесятників і сучасну боротьбу за незалежність.

Основним кольором нової банкноти стане синій, а її розмір становитиме 75 на 166 міліметрів. Вона буде більшою за купюру номіналом 1000 гривень і помітно відрізнятиметься від інших грошових знаків. На банкноті передбачено понад двадцять захисних елементів. Серед них — полімерна «віконна» стрічка в синьо-жовтій гамі, частково введена в товщу паперу. Під час зміни кута нахилу на ній виникатиме ефект руху, а зображення тризуба змінюватиметься на знак гривні.

НБУ заявив, що це буде перше у світі використання на банкноті поліхромної анімованої стрічки Anima Colour. Ще одним захисним елементом стане SPARK із кінетичним ефектом і переходом кольорів від пурпурного до золотисто-зеленого. Такі технології повинні ускладнити виготовлення підробок і дати громадянам можливість перевіряти справжність купюри без спеціального обладнання.

Запровадження нового номіналу НБУ пояснює змінами в економіці та структурі готівкового обігу. Від часу появи банкноти у 1000 гривень у 2019 році середня заробітна плата в Україні зросла приблизно втричі, а рівень цін — удвічі. Обсяг готівки в обігу збільшився з майже 390 мільярдів гривень у 2019 році до понад 970 мільярдів станом на 1 липня 2026 року. Банкноти номіналом 1000 гривень уже становлять понад 55% загальної суми готівки, що, за оцінкою регулятора, свідчить про потребу у більшому номіналі.

Поява двотисячної купюри не означає автоматичного зростання цін або додаткової емісії грошей. Дві купюри по 1000 гривень можуть бути замінені однією купюрою у 2000 гривень без збільшення загальної суми коштів в обігу. Головна мета рішення полягає у скороченні кількості банкнот, необхідних для виплат, перевезення, зберігання, інкасації та оброблення великих сум.

Для держави та банків це має зменшити витрати на виготовлення і логістику готівки. Банківські каси та інкасаторські служби зможуть обробляти меншу кількість купюр за однакової загальної суми. Для підприємств новий номінал може спростити розрахунки та зменшити навантаження на касирів. Для громадян перевага буде найбільш помітною під час отримання великих виплат, зберігання заощаджень або користування готівкою в регіонах, де через війну, перебої зі світлом чи нестабільний зв’язок безготівкові платежі не завжди доступні.

Водночас на першому етапі можливі побутові незручності. Невеликі магазини, аптеки, перевізники та заклади сфери послуг можуть мати труднощі з рештою. Банкам і торговельним мережам доведеться оновити банкомати, термінали самообслуговування, лічильники банкнот і програмне забезпечення. Окремим завданням стане інформування населення про ознаки справжності купюри, адже появою нового номіналу можуть скористатися шахраї.

До 4 вересня 2026 року найбільшою українською банкнотою залишатиметься 1000 гривень із портретом Володимира Вернадського, введена в обіг 25 жовтня 2019 року. До неї найвищим номіналом була купюра у 500 гривень із Григорієм Сковородою, яка з’явилася 2006 року. Нове рішення продовжує практику перегляду банкнотного ряду відповідно до економічних умов, однак цього разу НБУ надав купюрі особливо виразного політичного та культурного змісту.

Банкнота у 2000 гривень стане не лише інструментом розрахунків, а й носієм історичної пам’яті. Портрет Стуса, образ боривітра, мотиви Алли Горської, графіка Нарбута, тризуб і гасло сучасної України створюють єдину розповідь про свободу, тяглість державності та спротив. У час повномасштабної війни найбільший номінал гривні представлятиме не матеріальне багатство, а людину, яка заплатила життям за вірність власним переконанням і Україні.