Червень 2026 року став одним із найтрагічніїни від початку повномасштабного російського вторгнення. За попередніми даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, протягом місяця загинули щонайменше 265 мирних жителів, ще 1816 людей дістали поранення. Загальна кількість підтверджених цивільних жертв — загиблих і травмованих — сягнула 2081 особи та стала найвищою від перших місяців великої війни.
Ці цифри під час засідання Ради Безпеки ООН озвучила заступниця генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй з політичних питань і питань розбудови миру Розмарі ДіКарло. Вона наголосила, що статистика за червень залишається попередньою, оскільки фахівці продовжують перевіряти повідомлення з різних регіонів. Остаточні дані мають оприлюднити наприкінці липня, тому кількість підтверджених жертв може зрости.
Формулювання про найсмертоносніший місяць потребує уточнення. У червні зафіксували найбільшу сукупну кількість убитих і поранених цивільних за тривалий період, однак окремо число загиблих не було найвищим. У травні ООН повідомляла щонайменше про 274 загиблих і 1763 поранених. Отже, червень перевищив попередній місяць насамперед за загальною кількістю постраждалих, що свідчить про подальше погіршення безпекової ситуації.
Головною причиною зростання втрат стали масштабні ракетні та дронові атаки Росії по українських містах, а також посилення бойових дій у прифронтових областях. Російські війська регулярно застосовували сотні ударних безпілотників, крилаті й балістичні ракети, спрямовуючи їх по густонаселених районах, житлових будинках, медичних закладах, транспортній та енергетичній інфраструктурі.
За словами ДіКарло, російські повітряні удари демонструють повторювану модель: під удар потрапляють великі міські центри з високою щільністю населення, а наслідками стають зруйновані квартири, пошкоджені лікарні, школи та об’єкти життєзабезпечення. Цивільні гинуть удома, дорогою на роботу, у громадському транспорті або під час ліквідації наслідків попередніх обстрілів.
Тривожною залишається і ситуація в липні. Уже протягом перших днів місяця Україна пережила кілька масованих хвиль російських атак. Удари 2, 6 та 8 липня знову були спрямовані проти Києва та інших міст і спричинили значні людські втрати. Представники ООН заявили, що тенденція до збільшення кількості загиблих і поранених не припинилася.
За даними представниці Латвії при ООН, лише за перші сім днів липня внаслідок російських атак загинули 93 цивільні, понад 500 людей були поранені. Ці показники ще можуть змінитися після перевірки окремих випадків, однак вони свідчать, що початок нового місяця за інтенсивністю насильства не поступається червню.
Від початку повномасштабного вторгнення ООН підтвердила загибель щонайменше 16 402 цивільних в Україні, серед яких 802 дитини. Поранення отримали щонайменше 48 428 людей, включно з 2948 неповнолітніми. Організація постійно наголошує, що реальна кількість жертв є значно більшою, адже перевірка кожного випадку потребує доступу до місця події, свідчень, медичних документів та інших доказів.
Особливо складно встановити реальні втрати на тимчасово окупованих територіях, у зруйнованих населених пунктах і районах активних бойових дій. Частина інформації надходить із великим запізненням, а окремі випадки можуть залишатися непідтвердженими протягом місяців або років. До статистики ООН включають лише ті епізоди, які вдалося перевірити, тому вона відображає мінімально підтверджений, а не повний масштаб трагедії.
Зростання цивільних втрат має не лише гуманітарний, а й довгостроковий соціальний та економічний вимір. Кожна масована атака збільшує навантаження на лікарні, рятувальників, комунальні служби та місцеві бюджети. Тисячі людей залишаються без житла, потребують лікування, реабілітації, протезування, психологічної допомоги або тривалої соціальної підтримки. Руйнування підприємств і критичної інфраструктури позбавляє громади робочих місць та поглиблює залежність від державної і міжнародної допомоги.
Під час засідання Ради Безпеки представники України та партнерських держав знову наголосили на необхідності посилення протиповітряної оборони. Додаткові комплекси Patriot, ракети-перехоплювачі, системи ближньої дії та засоби боротьби з безпілотниками розглядаються як безпосередній інструмент захисту цивільного населення. Для України це питання не лише військової спроможності, а й збереження життя людей, роботи лікарень, енергетики, транспорту та промисловості.
Розмарі ДіКарло закликала до повного й негайного припинення вогню та відновлення змістовного дипломатичного процесу. Вона заявила, що тривалого миру неможливо досягти суто військовими засобами, а майбутнє врегулювання має відповідати Статуту ООН, принципам суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права. Водночас заклики до переговорів не скасовують обов’язку сторін дотримуватися міжнародного гуманітарного права вже зараз.
ООН нагадує, що навмисні удари по цивільних та цивільній інфраструктурі заборонені. Сторони зобов’язані розрізняти військові й цивільні об’єкти, вживати запобіжних заходів і не застосовувати методи ведення війни, які створюють непропорційний ризик для населення. Документування кожної атаки необхідне не лише для статистики, а й для майбутнього встановлення відповідальності за можливі воєнні злочини.
Показники червня демонструють, що війна не переходить у менш небезпечну фазу для населення. Збільшення дальності, кількості та потужності засобів ураження дозволяє Росії одночасно атакувати десятки регіонів і виснажувати українську систему ППО. Без достатньої кількості перехоплювачів навіть міста далеко від фронту залишаються під постійною загрозою.
Попередня статистика ООН перетворює червень 2026 року на черговий трагічний рубіж повномасштабної війни. За кожною цифрою стоять зруйновані родини, втрачені домівки та люди, життя яких змінилося назавжди. Подальший рівень втрат залежатиме від інтенсивності російських атак, спроможності України захищати повітряний простір і готовності міжнародних партнерів швидко надавати необхідні системи та боєприпаси.
