У Києві ввечері 14 серпня біля Офісу президента відбулася чергова акція протесту, учасники якої вимагають від влади відкритого діалогу, конкретного плану реформ та змін у сфері оборони. На площі Франка зібралися близько 500 людей, які також виступили проти корупції в оборонному секторі та на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Протести навколо ситуації в армії тривають у столиці вже не перший тиждень і поступово переростають із кадрових вимог у ширшу дискусію про відповідальність влади під час війни.
«Дронами, а не людьми»: протестувальники вимагають змін в армії
Учасники акції скандували «Дронами, а не людьми», «Влада — це народ», «Федоров — міністр оборони України» та «Слуга народу, виходь до народу». Однією з центральних вимог мітингувальників залишається зміна підходів до управління армією, мобілізації та використання технологій на полі бою.
Люди принесли плакати із закликами до представників влади публічно пояснити подальший план дій та представити зрозуміле бачення реформ. Серед тем протесту також залишається боротьба з корупцією в оборонній сфері, яка в умовах повномасштабної війни сприймається учасниками акції як питання не лише ефективності державного управління, а й безпосередньої безпеки військових.
Підтримка Михайла Федорова стала ще одним символічним елементом протесту. Частина присутніх вимагає його повернення до керівництва Міністерством оборони та пов’язує з ним очікування щодо ширшого використання безпілотних систем, технологізації армії та реформування військового управління.
На площі влаштували мовчазну акцію пам’яті загиблих
Окремою частиною протесту стала символічна акція на згадку про людей, які загинули через війну і вже не можуть висловити свої вимоги державному керівництву. У чаші фонтану учасники розклали особисті речі, свічки та картонні таблички з написами «Я не встиг побачити світ», «Не встиг сказати, що кохаю», «Не встигла стати мамою».
Організатори таким чином намагалися наголосити, що дискусія про військові реформи та рішення керівництва країни має безпосередній людський вимір. За кожною помилкою у військовому управлінні, мобілізаційній політиці або забезпеченні армії можуть стояти життя військових і цивільних.
Мовчазна частина протесту контрастувала з гучними політичними гаслами на площі. Вона стала нагадуванням про ціну війни та про очікування суспільства, що держава повинна максимально ефективно використовувати наявні ресурси для збереження життя людей.
Протести почалися ще в липні
Нинішня акція стала продовженням серії протестів, які проходять у Києві та інших містах із середини липня. Тоді учасники вимагали повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони та звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Протести тривали кілька днів і супроводжувалися критикою стану справ у бригадах, проблем мобілізації та взаємодії між військовим і політичним керівництвом.
Президент Володимир Зеленський публічно визнав, що між Федоровим і Сирським існували проблеми у взаємодії, а частина системних питань на фронті залишалася невирішеною. Пізніше глава держави провів розмови з обома посадовцями та заявив, що рішення щодо армії будуть напрацьовані.
20 липня Сирський попросив вибачення у Федорова, а вже наступного дня президент оголосив про його звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ та анонсував призначення Михайла Драпатого. Проте навіть після кадрових змін протестний рух не припинився.
Від кадрових вимог протест переходить до ширших питань
Після звільнення Сирського порядок денний акцій поступово змінився. Тепер учасники говорять не лише про конкретні прізвища, а й про необхідність системного діалогу між суспільством і владою, боротьбу з корупцією та зрозумілу стратегію реформування оборонної сфери.
Ветеран Дмитро Козятинський, який раніше закликав до протестів із вимогою відставки головнокомандувача, ще в липні анонсував у Києві безстрокову акцію. Нинішній мітинг показує, що після виконання частини початкових кадрових вимог протестувальники не вважають питання закритим.
Для влади ці акції стають сигналом, що суспільний запит стосується вже не лише окремих рішень чи посадовців. Учасники протесту вимагають пояснення того, як держава планує змінювати армію, скорочувати людські втрати, розвивати безпілотні технології та гарантувати прозорість оборонних процесів. Чи переросте цей рух у тривалий політичний тиск, залежатиме від подальших рішень Банкової та готовності влади до публічного діалогу.
