Росія могла розпочати нову хвилю диверсій проти підприємств європейського оборонного комплексу, які виробляють або постачають озброєння Україні. За даними західних розвідок, для таких операцій Москва нібито використовує місцеві кримінальні угруповання, а самі атаки планує так, щоб залишити можливість заперечувати причетність Кремля та не перейти межу, яка могла б викликати жорстку відповідь НАТО.
Про це пише The Telegraph із посиланням на джерела в західних розвідках. За їхньою оцінкою, потенційна кампанія має одразу кілька цілей: ускладнити постачання озброєння Україні, залякати європейський оборонний бізнес і водночас перевірити, наскільки далеко Москва може зайти, не спровокувавши застосування статті 5 Північноатлантичного договору.
Підпал заводу Milrem Robotics став новим сигналом
Цього тижня латвійські правоохоронці затримали трьох громадян країни за підозрою у причетності до підпалу об’єкта в Естонії, пов’язаного з компанією Milrem Robotics. Талліннська компанія займається розробкою військової робототехніки та постачає свою продукцію Україні.
Будівлю підпалили в ніч проти 15 серпня. Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал після інциденту заявляв, що слідчі перевіряють версію саботажу та можливу причетність Росії.
Як зазначає «Європейська правда», цей випадок розглядають у контексті ширшої серії підозрілих пожеж, вибухів та спроб диверсій на підприємствах, які беруть участь у ланцюгах постачання озброєння Україні.
При цьому далеко не в усіх випадках офіційно доведено російський слід. Частина інцидентів досі розслідується, а влада окремих країн утримується від прямих звинувачень Москви.
Пожежі та вибухи прокотилися заводами кількох країн
Раніше цього року пожежа практично знищила підприємство в Чехії, яке виробляло безпілотники та тепловізійне обладнання для України. У межах розслідування можливої причетності Росії правоохоронці затримали чотирьох людей.
У Литві шістьом особам висунули обвинувачення у зв’язку зі спробою підпалу підприємства, яке постачало Україні обладнання для радіотехнічної розвідки.
10 серпня потужний вибух стався на підприємстві болгарської компанії EMCO, одного з великих приватних виробників озброєння. Компанія, зокрема, виробляє 155-міліметрові артилерійські боєприпаси для України. Пожежа почалася у вантажівці біля складського приміщення.
Через три дні вибух стався на заводі KNDS Ammo Italy у Коллеферро поблизу Рима. Причиною називали займання на дільниці переробки пороху, однак остаточні обставини інциденту залишаються предметом розслідування.
Кремль нібито використовує кримінальні угруповання
За інформацією джерел The Telegraph, одна з головних особливостей можливої російської кампанії — використання місцевих виконавців замість безпосереднього направлення кадрових агентів.
За версією західних спецслужб, представники російської військової розвідки встановлюють контакти з посередниками у кримінальному середовищі. Комунікація може відбуватися через месенджери, зокрема Telegram.
Посередники вже всередині конкретної країни знаходять людей для виконання завдань — підпалів, пошкодження об’єктів або інших диверсій. Оплату виконавцям, як стверджують джерела, можуть здійснювати криптовалютою.
Деякі завербовані особи при цьому можуть навіть не знати, що кінцевим замовником операції є російська спецслужба. Така багаторівнева схема суттєво ускладнює встановлення прямого зв’язку між конкретним злочином і російською державою.
Москва може навмисно залишатися нижче порогу статті 5
Західні розвідки вважають, що прихований характер диверсій є частиною російської стратегії. Кремль, за цією версією, намагається завдавати шкоди оборонній промисловості країн НАТО, але робити це таким чином, щоб окремий інцидент було складно трактувати як прямий збройний напад Росії.
Саме це має дозволяти Москві перевіряти реакцію Альянсу та межі допустимого, не створюючи очевидного приводу для застосування механізму колективної оборони.
Паралельно така тактика може посилювати суперечки всередині НАТО. Польща, країни Балтії та інші держави східного флангу зазвичай значно жорсткіше говорять про російські гібридні операції. Натомість частина західноєвропейських держав обережніше пов’язує окремі диверсії з Москвою, особливо коли немає прямих доказів.
Удар по європейській оборонці одночасно б’є по Україні
Підприємства, які опиняються в центрі таких інцидентів, часто безпосередньо пов’язані з військовою допомогою Києву — виробляють боєприпаси, дрони, роботизовані системи або спеціалізоване обладнання.
Тому диверсії Росії в Європі, якщо їхню координовану природу буде підтверджено, можуть розглядатися як продовження війни проти України за межами безпосереднього фронту. Метою стає вже не лише знищення українських складів та заводів ракетами, а й порушення роботи західної оборонної промисловості.
Для НАТО це створює складну дилему: реагувати на подібні інциденти необхідно, однак без чітких доказів прямого наказу Кремля кожна окрема атака залишається в «сірій зоні». Саме ця невизначеність, за оцінкою західних джерел, і може бути ключовою частиною російської стратегії.
