Німецький Бундестаг відхилив пропозицію про додаткове посилення військової та гуманітарної підтримки України, одним із центральних пунктів якої була негайна передача далекобійних крилатих ракет Taurus. Ініціативу фракції «Союз 90/Зелені» підтримали 79 депутатів, 510 проголосували проти, ще один парламентар утримався. Результат став черговим свідченням того, що питання Taurus залишається одним із найсуперечливіших у німецькій політиці навіть після зміни уряду та приходу до влади Фрідріха Мерца.
Резолюція була значно ширшою за одну вимогу щодо ракет. «Зелені» закликали федеральний уряд збільшити фінансову, дипломатичну, військову й гуманітарну допомогу Україні, підтримати відновлення та децентралізацію енергетичної інфраструктури, посилити захист лікарень і транспортних шляхів, а також розширити фінансування українських виробників оборонних безпілотників і далекобійного озброєння.
Окремо документ передбачав замовлення в Німеччині додаткового виробництва ракет-перехоплювачів PAC-2 для комплексів Patriot. Автори пропозиції наполягали, що Україні необхідно не лише збивати російські ракети й дрони, а й знищувати джерела атак. Йшлося про командні пункти, пускові установки, військові аеродроми, склади боєприпасів і пального, логістичні вузли та підприємства російського військово-промислового комплексу, розташовані далеко від українського кордону.
У резолюції також містилися вимоги посилити санкції проти Росії, активніше протидіяти російському тіньовому флоту, збільшити внески до фондів енергетичної підтримки України та допомагати у відновленні освітніх, наукових і культурних установ. Тому голосування не можна трактувати виключно як рішення щодо Taurus. Парламент відхилив комплексний опозиційний документ із двадцятьма вимогами, частину яких уряд вважає вже реалізованими або такими, що виконуються в іншому форматі.
Під час дебатів представники урядової коаліції наголошували, що Німеччина не відмовляється від підтримки України. Депутати від Християнсько-демократичного союзу та Соціал-демократичної партії говорили про продовження постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів, засобів боротьби з дронами, артилерії та бронетехніки. Вони також посилалися на плани розширення виробничих потужностей і міжнародні домовленості щодо нових пакетів допомоги.
Представники коаліції стверджували, що значна частина положень резолюції вже входить до чинної політики Берліна. Зокрема, Німеччина намагається організувати додаткові постачання систем Patriot та ракет до них, підтримує українське оборонне виробництво і закладає допомогу Києву до наступних бюджетів. На думку влади, головним завданням має бути не ухвалення декларативних документів, а створення виробничої бази, здатної стабільно постачати Україні озброєння протягом тривалого часу.
Водночас дискусія виявила суперечності всередині владного табору. Депутат від ХДС Кнут Абрахам визнав, що Taurus може і, на його особисту думку, має стати інструментом підтримки України. Однак парламентар пояснив, що рішення про час, спосіб і масштаби використання таких можливостей є частиною військово-політичної тактики. Це дозволило представникам коаліції проголосувати проти резолюції, не оголошуючи про остаточне закриття питання щодо ракет.
Для опозиції головним аргументом стала зміна позиції Фрідріха Мерца. Коли ХДС перебував в опозиції, політик критикував обережність попереднього канцлера Олафа Шольца та допускав передачу Taurus, якщо Кремль не припинить удари по Україні. Мерц говорив про можливість руйнування російських шляхів постачання та ураження стратегічних об’єктів, які забезпечують продовження агресії.
Після приходу до влади риторика канцлера стала стриманішою. Німецький уряд почав робити більший акцент на фінансуванні українських розробок, спільному виробництві та нарощуванні далекобійних можливостей самої України. Мерц заявляв, що українська зброя вже демонструє високу результативність, тоді як відносно невелика кількість Taurus, яку Німеччина потенційно могла б передати, не матиме вирішального впливу на перебіг війни.
Схожу думку висловив міністр оборони Борис Пісторіус. Він зазначив, що Україна дедалі успішніше завдає ударів по російській військовій логістиці, нафтопереробних об’єктах та іншій інфраструктурі за допомогою власних далекобійних систем. На його думку, для Києва зараз важливішими є стабільне фінансування, розширення виробництва боєприпасів і гарантії довгострокового постачання озброєння.
Проте українські ракети й ударні безпілотники не завжди є прямою заміною Taurus. Німецька ракета створена для високоточних ударів по добре захищених цілях, зокрема укріплених командних пунктах, бункерах, мостах та інших складних інженерних спорудах. Вона запускається з літака, має дальність близько 500 кілометрів і здатна рухатися на малій висоті, використовуючи рельєф місцевості та ускладнюючи роботу ворожої протиповітряної оборони.
Поєднання дальності, точності та потужної бойової частини робить Taurus особливо цінною для ураження об’єктів, які важко знищити звичайними дронами. Українські системи можуть вироблятися у більших кількостях, мати значну дальність і краще відповідати певним бойовим завданням, однак їхні можливості не є повністю тотожними німецькій ракеті. Тому розвиток власного озброєння не усуває потребу України у спеціалізованих західних засобах ураження.
Для Берліна рішення ускладнюється обмеженими запасами Taurus, необхідністю підтримувати власну обороноздатність і технічними особливостями застосування ракет. Їхня передача потребувала б підготовки українських військових, інтеграції з авіаційними платформами та організації планування бойових місій. Подібні обставини використовував як аргумент проти постачання ще уряд Олафа Шольца, який побоювався прямого залучення німецьких фахівців до операцій проти Росії.
Голосування мало й виразний внутрішньополітичний характер. «Зелені», які раніше входили до урядової коаліції, намагалися поставити ХДС перед його власними передвиборчими заявами. Представники влади у відповідь нагадували, що опозиція мала можливість домагатися передачі Taurus, коли сама брала участь в управлінні державою. У результаті навіть депутати, які особисто допускають постачання ракет Україні, підтримали загальну лінію коаліції.
Для Києва результат голосування не означає припинення німецької допомоги або остаточної відмови від далекобійного озброєння. Німеччина залишається одним із головних постачальників систем ППО, бронетехніки, боєприпасів та фінансової підтримки. Проте рішення показує, що Берлін надає перевагу довгостроковому фінансуванню виробництва, координації з партнерами та стратегічній невизначеності замість відкритої передачі конкретної ракетної системи.
Для України така обережність має практичну ціну. Росія продовжує масовані атаки, а дефіцит ракет для протиповітряної оборони змушує Київ шукати способи знищувати носії, склади та виробничі об’єкти ще до запуску засобів ураження. У цьому контексті далекобійні ракети розглядаються не як інструмент символічної ескалації, а як засіб скорочення кількості ударів по українських містах.
Відмова Бундестагу засвідчила, що між загальною підтримкою України та готовністю передавати найчутливіші види озброєння в Німеччині зберігається значна дистанція. Берлін обіцяє довгострокову допомогу, розширення оборонного виробництва та посилення української ППО, але уникає рішення, яке могло б суттєво розширити можливості України завдавати точних ударів по стратегічних цілях Росії. Дискусія про Taurus після цього голосування не завершилася, а лише перейшла в нову фазу.
