У ніч проти 15 липня російські війська здійснили чергову масовану повітряну атаку на Україну, застосувавши дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 122 ударні безпілотники. Основними напрямками ударів стали північні, південні та східні області. Унаслідок влучань і падіння дронів загинули мирні жителі, були пошкоджені житлові будинки, підприємства, транспорт і об’єкти цивільної інфраструктури.
За даними Повітряних сил ЗСУ, протиповітряна оборона знищила або подавила 101 безпілотник типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та апарати інших типів. Частину цілей збили вогневі групи й зенітні підрозділи, інші втратили керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Водночас повністю відбити атаку не вдалося: військові зафіксували влучання двох ракет і 18 ударних дронів на 19 локаціях. Ще у семи місцях упали уламки збитих повітряних цілей.
Найтяжчими стали наслідки удару по Одесі. Вранці російські війська атакували місто, пошкодивши житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру. Загинули троє людей, ще троє дістали поранення. Постраждалих госпіталізували у стані середньої тяжкості. На місцях влучань працювали рятувальники, медики, поліція та комунальні служби, які розбирали пошкоджені конструкції й перевіряли будівлі.
Перед ранковою атакою росіяни також завдали удару по цивільному об’єкту в Одесі. Влучання спричинило руйнування і пожежу у складському приміщенні одного з підприємств, було пошкоджено два вантажні автомобілі. Під час цього епізоду обійшлося без загиблих і поранених. Повторні удари протягом короткого проміжку часу вкотре показали, що небезпека не завершується після першого сигналу відбою, а ворог може атакувати місто кількома хвилями.
Російське Міністерство оборони заявило, що цілями ударів нібито були порти Одеса і Чорноморськ, паливні резервуари та об’єкти, пов’язані з виробництвом безпілотників. Москва також повідомляла про пошкодження торговельних суден. Такі твердження держави-агресора потребують незалежної перевірки. Українські органи влади й рятувальні служби водночас зафіксували жертви серед цивільного населення, пошкодження житла, підприємств і транспортних засобів.
На Чернігівщині російський безпілотник упав на територію приватного домоволодіння у Прилуцькому районі. Загинув чоловік 1989 року народження, були пошкоджені житловий будинок і легковий автомобіль. На території одного з підприємств через атаку виникла пожежа. У Новгород-Сіверському районі після влучання дрона загорілася покрівля житлового будинку. Рятувальники ліквідували займання та обстежили пошкоджені об’єкти.
Під ударами опинилися й інші регіони. У Житомирській області російські війська атакували автозаправну станцію в Малинській громаді. Двоє людей зазнали поранень і були госпіталізовані, інфраструктура АЗС отримала пошкодження. У Херсоні російські оператори безпілотників протягом 15 липня атакували цивільних у середмісті. Щонайменше троє людей отримали вибухові травми, контузії та уламкові поранення.
У Сумах російські війська пізно ввечері 14 липня вдарили по району приватної забудови. За попередніми даними, противник застосував боєприпас із касетними елементами. Постраждали семеро людей, серед них дитина. Було пошкоджено щонайменше десять домогосподарств, а на території зони ураження виявили нерозірвані елементи. Вибухотехніки обстежили місцевість і знешкодили небезпечні предмети.
Нічна атака вкотре продемонструвала комбіновану тактику Росії. Одночасний запуск ракет і великої кількості безпілотників має перевантажити українську систему протиповітряної оборони, змусити її витрачати дефіцитні ракети-перехоплювачі та ускладнити визначення головних напрямків удару. Частина дешевших дронів може виконувати функцію хибних цілей або засобів розвідки, тоді як ударні апарати й ракети спрямовуються на обрані об’єкти.
Знешкодження 101 безпілотника свідчить про високу результативність української ППО та засобів радіоелектронної боротьби. Однак навіть кілька цілей, які прориваються крізь оборону, здатні призвести до людських жертв і значних руйнувань. Саме тому масовані атаки залишаються небезпечними незалежно від відсотка збитих дронів. Кожна незнищена ракета або безпілотник може влучити у житловий будинок, підприємство чи транспортний об’єкт.
Окремою ціллю російських ударів продовжує залишатися портова інфраструктура Одеської області. Від початку повномасштабного вторгнення російські війська систематично атакують морські порти, зернові термінали, склади, енергетичні об’єкти та цивільні судна. Такі удари спрямовані не лише на фізичне руйнування інфраструктури, а й на підвищення страхових і логістичних витрат, відлякування судновласників та скорочення українського експорту через Чорне море.
Морські порти залишаються ключовим маршрутом для вивезення українського зерна та іншої аграрної продукції. За оцінками представників Міністерства економіки, через пошкодження і безпекові ризики експортні можливості можуть скоротитися приблизно з шести до чотирьох мільйонів тонн зерна на місяць. За поточних світових цін потенційна втрата валютної виручки може наближатися до 900 мільйонів доларів щомісяця.
Для української економіки це означає менші валютні надходження, тиск на доходи аграріїв і додаткові витрати на альтернативну логістику. Дунайські порти, залізниця та автомобільні переходи не можуть повністю замінити потужності Великої Одеси. Скорочення експорту також створює ризики для світового продовольчого ринку, оскільки Україна залишається одним із великих постачальників пшениці, кукурудзи та олії.
Масована атака 15 липня поєднала дві складові російської воєнної стратегії: терор проти цивільного населення та удари по економічній спроможності держави. Загиблі в Одесі й на Чернігівщині, поранені в інших регіонах, пошкоджені будинки, підприємства та транспортна інфраструктура є прямими наслідками цієї політики. Водночас Україна продовжує посилювати мобільні вогневі групи, радіоелектронну боротьбу й захист критичних об’єктів, однак потреба у додаткових системах ППО та боєприпасах залишається критичною.
