Олександр Йосипович Вишнівський (24 серпня 1890 — 12 жовтня 1975) — український військовий діяч, полковник армії УНР, в еміграції — генерал-поручник. Він став символом незламності та відданості ідеалам української незалежності під час визвольних змагань початку XX століття. Його діяльність в армії УНР та внесок у збереження історії українських визвольних змагань залишили глибокий слід у національній пам’яті.
20 цікавих фактів про Олександра Вишнівського
- Народився 24 серпня 1890 року в селі Заливна, нині це Новомиколаївський район Запорізької області, у дворянській родині з Київської губернії.
- Вищу середню освіту здобув у Київській торговій школі Н. А. Терещенка, але обрав військову кар’єру.
- У 18 років добровільно вступив до піхотного полку російської імператорської армії.
- У 1913 році закінчив Віленське військове училище з відзнакою, отримавши чин підпоручника.
- Учасник Першої світової війни, де потрапив до німецького полону в боях під Мазурськими озерами.
- У полоні активно включився у процес українізації та приєднався до «синьожупанних» формувань.
- У 1918 році очолив пішу сотню в 1-му українському козацькому полку імені Петра Дорошенка.
- Під час служби в армії УНР керував 4-м Синьожупанним полком, а пізніше — 7-м Синьожупанним полком.
- Вишнівський організовано відвів свій полк за ріку Збруч під час критичних моментів для армії УНР, зберігши боєздатність підрозділу.
- Брав участь у багатьох операціях армії УНР, зокрема Вапнярській та Піщанській.
- Під час оборонних боїв у 1920 році отримав важке поранення, через яке втратив функціональність правої руки.
- У 1920-х роках проживав у Польщі, де збирав матеріали з історії українських визвольних змагань і писав мемуари.
- Автор спогадів «Вапнярка» та «До історії „Синіх“ і „Залізних“», які друкувалися в журналі «За державність».
- У США, де оселився після Другої світової війни, видав книгу «Третя Залізна дивізія» та дослідження про повстанський рух під час визвольних змагань.
- Еміграційний уряд УНР надав йому військове звання генерал-хорунжого, а пізніше — генерал-поручника.
- Вишнівський активно співпрацював з українськими громадськими та молодіжними організаціями, такими як СУМ і Пласт.
- Помер у Детройті у 1975 році, похований на українському цвинтарі в Баунд-Бруці, США.
- Його труну покрили «Червоною Китайкою» — традиційною символічною нагородою українського козацтва.
- У 2015 році в рідному селі Заливне на його честь встановлено меморіальну дошку.
- Його ім’я носить одна з вулиць у місті Запоріжжі.
Олександр Вишнівський є яскравим прикладом відданості своїй державі та ідеалам свободи. Його життя було наповнене боротьбою за незалежність України, а також невтомною працею на ниві збереження пам’яті про героїчні сторінки української історії. Його постать слугує джерелом натхнення для сучасних поколінь, а його внесок у становлення української державності залишається невід’ємною частиною національного надбання.
