Литва визначила ключові напрями роботи на період майбутнього головування в Раді Європейського Союзу. Вільнюс планує зосередитися на зміцненні європейської безпеки, розвитку оборонних можливостей, збереженні тісних трансатлантичних зв’язків та подальшому розширенні ЄС. Окреме місце у цьому порядку денному відведене Україні та її просуванню до повноправного членства в Євросоюзі.
Про підготовку до головування та основні зовнішньополітичні завдання заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. За його словами, країна має намір використати цей період для активнішого формування європейської політики, зокрема щодо підтримки Києва та посилення тиску на Росію і Білорусь.
Вільнюс робить ставку на безпеку та підтримку України
Свою позицію Будрис озвучив після щорічної зустрічі литовських послів. Під час заходу він також провів обговорення з високою представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас. Однією з центральних тем стала роль Європи в умовах тривалих безпекових викликів.
Очільник литовської дипломатії наголосив, що європейські держави можуть обмежуватися реагуванням на події або самостійно визначати напрям подальших процесів. Литва, за його словами, виступає за активнішу позицію та готова просувати відповідний підхід під час свого головування.
Практично це має означати подальше зміцнення допомоги Україні, розширення санкційних обмежень щодо Росії та Білорусі, а також активнішу роботу над розширенням самого Європейського Союзу. Литовська сторона вважає, що євроінтеграційний рух України та Молдови має отримати додатковий імпульс.
Санкційний тиск на Росію планують посилювати
Ще одним важливим напрямом для Вільнюса стане санкційна політика. Литва традиційно належить до держав ЄС, які виступають за збереження жорсткого економічного та політичного тиску на Москву через російську агресію проти України.
Під час головування країна має намір підтримувати подальше посилення обмежень не лише проти РФ, а й проти Білорусі. Такий підхід у Вільнюсі розглядають як складову ширшої європейської безпекової стратегії. Паралельно Литва акцентуватиме увагу на обороноздатності Європи та необхідності збереження міцного партнерства між європейськими країнами та Сполученими Штатами.
Трансатлантичну єдність литовська дипломатія називає одним із фундаментальних елементів безпеки континенту. Водночас Вільнюс прагне, щоб Євросоюз був спроможний швидше ухвалювати рішення у відповідь на зовнішні загрози та брати на себе більшу відповідальність за власну оборону.
Євроінтеграцію України хочуть прискорити
Питання вступу України до Європейського Союзу також має стати одним із помітних напрямів литовського головування. Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявляв про готовність сприяти відкриттю решти переговорних кластерів для України.
Це може допомогти активізувати переговорний процес та перейти до наступних етапів оцінювання відповідності українського законодавства європейським нормам. Водночас у Вільнюсі підкреслюють, що швидкість подальшого руху залежить не лише від політичної підтримки держав-членів ЄС.
Київ має продовжувати виконання взятих на себе зобов’язань та реалізацію реформ, передбачених процесом вступу. Таким чином, Литва готова використовувати своє головування для просування української євроінтеграції, однак паралельно очікує виконання необхідних критеріїв з українського боку.
Заявлені Вільнюсом пріоритети свідчать, що питання України залишатиметься тісно пов’язаним із ширшою дискусією про майбутню архітектуру безпеки Європи. Підтримка Києва, санкційна політика, оборона, відносини зі США та розширення Євросоюзу розглядатимуться Литвою як взаємопов’язані напрями європейської політики.
