Комітет із Національної премії імені Тараса Шевченка оприлюднив довгий список номінантів на здобуття найвищої державної нагороди України у сфері культури та мистецтва. До участі у конкурсі 2026 року допущено 118 заявок у 13 номінаціях, серед яких уперше представлені нові категорії — «Фотомистецтво», «Дизайн» та «Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів». Найбільшу кількість заявок подано у напрямках «Проза» та «Поезія», де змагатимуться по двадцять авторів і видань.
Серед претендентів у прозі — Павло Белянський із романом «Битись не можна відступити», Любко Дереш із книгою «Погляд Медузи. Маленька книга пітьми», Степан Процюк із романом про Євгена Чикаленка «ПАН», а також Ольга Воробйова зі збіркою «Голоси пам’яті. Буча — місто-герой». Серед номінантів відомі й нові імена, зокрема Наталія Доляк, Леонід Тома, Юрій Щербак і Василь Іванина. Категорія поезії представлена творами Олексія Бика («#Приголосніголосні»), Ірини Шувалової («Кінечні пісні»), Василя Махна («Схима»), Павла Коробчука («Навій»), Юлії Мусаковської («Каміння і цвяхи») та інших авторів, що формують сучасне обличчя української лірики.
У номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» представлені масштабні дослідження української культури: від двотомника «Театральна культура України» Олександра Клековкіна, Юлії Бенті й Світлани Кулінської до книги Сергія Тримбача «Іван Миколайчук. Містерії долі». Є серед претендентів і роботи, що поєднують історію та сучасність — як-от «Софія Київська — тисячолітній символ Української держави» Надії Нікітенко і Світлани Чорної.
Публіцистика та журналістика цьогоріч вражає актуальністю тем. Серед претендентів — документальний цикл Мирослави Барчук «Остання війна», книга Світлани Осоховської «Волонтери», проєкт Олега Романчука «Публіцистика воєнної доби» та двотомник Миколи Тимошика «Змосковлення Буковини». Окремо виділяються книги, що осмислюють події повномасштабної війни: «Моя найбільша війна» Богдана Смоляка та «У пошуках Єви» Максима Беспалова.
Музичне мистецтво представлене різноманітно — від народної традиції до академічних форм. У списку диригент Юрій Курач і композитор Олександр Тищенко з концертною програмою «Борітеся, поборете», гурт «Пиріг і Батіг» із альбомом «Замордовані. Подзвін перший», композитор Олексій Скрипник із симфонією №3 «Галина» та авторка Vikalira (Вікторія Чуркіна) з піснею «Купайло».
Серед театральних проєктів вирізняються вистави, що осмислюють українську реальність крізь мистецтво сцени: «Маріупольська драма» Олександра Гавроша, «Червона рута» Наталки Ворожбит у постановці Максима Голенка, мюзикл «Тигролови» та опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі». Кіномистецтво представлене трьома сильними роботами — стрічками Павла Острікова «Ти — Космос», Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» та Тараса Томенка «Будинок “Слово”. Нескінчений роман».
У візуальних мистецтвах серед номінантів — Назар Білик із серіями скульптур «Збурений простір» і «Сплав», Микита Тітов із плакатною серією «Позивний Україна», Сергій Позняк із циклами «Час війни» та «Незламні міста України». Новостворена категорія «Фотомистецтво» включає потужні проєкти, що документують війну: «Вкрадена весна» Олени Гром, «Звільнена Київщина» Андрія Котлярчука, «Документація війни» Владислава Краснощока та «Обличчя війни» Олександра Чекменьова.
У номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» відзначено проєкти, що поєднують духовність і майстерність: серія «Хресна дорога України» Олега Боньковського, вітражі Анатолія Федірка для Синагоги Буковини та скляні роботи Ігоря Мацієвського «Народжені у вогні». Дизайнери змагаються за відзнаку проєктами, які поєднують мистецтво й соціальну чутливість: «Діти не повинні бачити війну» Сергія Малика й Інни Польшиної, «Людина. Ідентифікація війною» Володимира Стасенка, а також створення нового публічного простору цирку «ММ».
Окрема нова номінація — «Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів» — зібрала найвідоміших кураторів країни. Серед них — Тіна Кароль із ініціативою «Дім Звукозапису», Марія Ланько та Єлизавета Герман із проєктом «Пам’яті тої, що пам’ятає», Іван Остапович і Тарас Демко з Ukrainian Live, а також команди, що працюють над виставками про Аллу Горську, Любомира Гузара та сучасне мистецтво війни.
Шевченківська премія — найпрестижніша державна нагорода, започаткована 1961 року. Вона присуджується за видатний внесок у розвиток культури, літератури, мистецтва та гуманітарної думки. Конкурс складається з трьох турів: спершу формується лонгліст, далі короткий список фіналістів, а переможців традиційно оголошують 9 березня — у день народження Тараса Шевченка. Лауреати отримують грошову винагороду понад 400 тисяч гривень і почесне звання, яке є символом визнання в українській культурі.
У 2025 році премію здобули Юрій Іздрик за книгу поезій «Колекція», Павло Казарін за публіцистичний проєкт «Ретроспектива блогів», Жанна Кадирова за виставку «Траєкторія польотів», а також творча група фільму «Довбуш» — Олесь Санін, Сергій Михальчук і Алла Загайкевич. Новий лонгліст показує, наскільки різноманітною стає українська культура: від фронтової документалістики до експериментальної поезії, від традиційного мистецтва до нових форм медіа-кураторства.
