На Херсонщині, де у 2022 році російські війська знищили будівлю місцевої школи, невдовзі постане новий багатофункціональний освітній простір, що стане символом відновлення та повернення до нормального життя. Проєкт створило урбан-бюро повного циклу Big City Lab на чолі з головним архітектором Павлом Пекером. Його реалізують у межах державної програми відбудови населених пунктів, що найбільше постраждали від повномасштабної війни. Село, де зводять нову будівлю, пережило суттєві руйнування на початку вторгнення: школа та будинок культури з бібліотекою і кінозалом були знищені, а діти змушені були навчатися онлайн або виїжджати за межі громади. Новий заклад стане не лише місцем освіти, а й простором для об’єднання людей, що особливо важливо для регіону, який пережив окупацію та втрату інфраструктури.
Проєкт передбачає створення освітнього центру, який поєднає школу, дитячий садок та відкритий громадський хаб. Архітектори заклали в основу гнучкість і багатофункціональність: актова зала працюватиме як простір для подій та зібрань місцевих мешканців, спортзал — як майданчик для тренувань, а бібліотека — як сучасний коворкінг. Шкільну їдальню спроєктували як стильний кафетерій із можливістю харчування на свіжому повітрі, що робить простір комфортним і відкритим. Окремим елементом стане піч для випікання хліба — у селі немає пекарні, тож цей елемент інфраструктури виконує важливу соціальну функцію.
Новий освітній простір буде безбар’єрним і відповідатиме потребам дітей різного віку. Будівля складатиметься з п’яти блоків: центрального ядра зі спільними просторами, дитсадка, початкової школи, гімназії та спортивної зони. На території передбачене протирадіаційне укриття, що є критично важливим для регіону, де зберігається небезпека обстрілів. Освітній процес базуватиметься на сучасних підходах: у школі облаштують лабораторію для природничих досліджень, технологічний клас, кабінет інформатики та простори, де учні зможуть працювати в різних форматах. Одномісні парти дозволять легко змінювати розсадку, підлаштовуючись під потреби уроку — від групової роботи до дискусій у великому колі.
Архітектори подбали про зручність пересування та доступність: класи на першому поверсі матимуть два входи — з коридору та з вулиці, а кожен функціональний кластер матиме власний прогулянковий майданчик. У центрі будівлі створять внутрішній двір, де діти й дорослі зможуть відпочивати та проводити час під відкритим небом. Усі рішення враховують особливості Херсонщини: місцеві матеріали, специфіку клімату та побутові потреби громади. Павло Пекер наголошує, що команда свідомо відмовилася від запозичених архітектурних референсів — проєкт мав стати органічним продовженням місцевого середовища, а не копією чужих рішень.
Завдяки модульності будівля може бути адаптована для інших населених пунктів: змінювати розміри блоків, використовувати різні оздоблювальні матеріали та коригувати конфігурацію залежно від масштабу громади. Архітектори також знайшли спосіб зберегти пам’ять про зруйновану школу: на підлозі нової будівлі викладуть контур старої — із цегли, що лишилася після обстрілів. Таким чином у просторі з’явиться нагадування про втрати, які пережила громада, та водночас символ відродження. Новий освітній центр стане місцем, де минуле та майбутнє переплітаються, створюючи основу для розвитку поколінь, що зростатимуть у повоєнній Україні.
