2025-й для Буковини став роком, у якому культура говорила мовою пережитого досвіду — про війну і пам’ять, втрати й любов, біль і надію. Мистецькі події цього періоду виходили далеко за межі естетики: вони ставали жестами підтримки, формами осмислення реальності та способом діалогу зі світом. Соціальні ініціативи, театральні експерименти, літературні прем’єри й відкриття нових імен засвідчили: регіон упевнено утверджується як простір живої, актуальної культури.
Редакція «МБ» зібрала найпомітніші культурні події року.
Початок року ознаменувався важливим соціально-мистецьким проєктом. У лютому в Чернівцях презентували календар, героями якого стали українські військові, що втратили кінцівки внаслідок війни. Дванадцять захисників — за кількістю місяців — знялися у фотосесіях у різних міських локаціях, демонструючи відкритість простору й активну присутність ветеранів у повсякденному житті. Виручені від продажу кошти спрямували на закупівлю ліків для поранених. Презентація запам’яталася і глибоко особистим моментом — публічним освідченням одного з учасників проєкту своїй коханій.
Того ж місяця значна подія відбулася і в музичному середовищі: Чернівецька музична школа отримала перший у регіоні електроорган. Це дало змогу учням виконувати органні твори у їхньому первісному звучанні, а не в адаптованих фортепіанних версіях, відкривши нові можливості для професійного зростання.
У березні Буковина вийшла на міжнародний рівень із книжковим проєктом. В Австрії презентували видання, надруковане в Чернівцях, присвячене українським дітям, життя яких забрала війна. Книга об’єднала 25 історій, що через художнє слово звертаються до світової спільноти, нагадуючи про справжню ціну свободи та людського життя.
Насиченим був рік і для театру. У травні актори драмтеатру зіграли виставу просто на залізничному вокзалі Чернівців. Нестандартний простір і використання ретро-паровоза як ключової декорації надали постановці особливої атмосфери та привернули увагу нової аудиторії. А вже в червні класична історія «Ромео і Джульєтти» ожила серед кам’яних мурів Хотинської фортеці. Театр просто неба перетворився на справжній синтез історії, архітектури й драматургії.
Окремою віхою стало відкриття 120-го театрального сезону в драмтеатрі імені Ольги Кобилянської. Його стартували показом найяскравіших костюмів із культових вистав різних років. Частину з них виставили на благодійний аукціон, а зібрані кошти передали на потреби українського війська. Водночас театр відновив історичну справедливість, повернувшись до реальної дати свого заснування — початку ХХ століття, що засвідчено архівними документами.
Вересень традиційно став місяцем літератури. Чернівці знову перетворилися на центр поетичного життя під час міжнародних поетичних читань. Протягом кількох днів місто жило зустрічами з авторами, дискусіями та поезією з усього світу. Цього року фестиваль відкрив нові імена, зокрема авторів, які лише починають свій шлях у літературі, тоді як частина постійних учасників нині перебуває на фронті.
Того ж місяця на Театральній площі відтворили історичне виконання легендарної пісні «Червона рута». До річниці її першої прем’єри глядачам показали реконструкцію подій 1970 року, дозволивши зазирнути за лаштунки народження музичної легенди.
У Хотині восени відбувся масштабний історичний фестиваль «Корона Дністра», приурочений до Дня захисників і захисниць України та Дня міста. Захід об’єднав реконструкторів, музикантів і майстрів з різних регіонів, запропонувавши гостям лицарські турніри, середньовічний побут, концерти, ярмарки та простір для сімейного дозвілля.
Вересень також ознаменувався завершенням реставрації Мармурової зали Чернівецького національного університету. Попри значне збільшення обсягу пошкоджень порівняно з початковими планами, фахівцям вдалося відновити стелю, склепіння й арки в межах запланованого бюджету, зберігши історичну автентичність простору.
У жовтні Чернівці стали місцем світової прем’єри опери, яку понад два з половиною століття вважали втраченою. Постановка зібрала аншлаги, а для широкої публіки організували пряму трансляцію просто неба. Навіть несприятлива погода не завадила глядачам зібратися, щоб стати свідками унікальної події.
Театральний рік підсилила і перемога вистави буковинського режисера у всеукраїнському конкурсі. Постановка, присвячена досвіду війни, отримала відзнаку за глибоку рефлексію на тему розриву між фронтом і тилом, обов’язком і материнською любов’ю.
Поруч із великими подіями звучали й особисті історії. Юний волонтер із Чернівців, виконуючи патріотичні пісні просто неба, зібрав значну суму на підтримку ЗСУ та був відзначений державною нагородою. А в грудні культурний рік символічно завершився персональною виставкою 16-річного художника в обласному музеї — експозицією з трьох десятків робіт у різних стилях і техніках, яка стала свідченням появи нового покоління митців.
Таким був 2025 рік для Буковини — різний за формами, але єдиний за змістом: культура тут залишалася живою відповіддю на виклики часу.
