Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом на Олімпійських іграх-2026. Спортсмена зняли зі стартліста після рішення журі змагань. Про це повідомило «Суспільне Спорт». Інцидент став кульмінацією конфлікту навколо екіпірування атлета, яке Міжнародний олімпійський комітет визнав таким, що порушує правила Ігор.
Напередодні старту МОК заборонив Гераскевичу виступати у так званому «шоломі пам’яті», на якому були розміщені фотографії українських спортсменів, що загинули під час війни Росії проти України. У комітеті заявили, що таке екіпірування суперечить статті 50 Олімпійської хартії, яка регламентує заборону на політичні заяви, демонстрації та символіку під час Олімпійських ігор. У разі виходу на старт із цим шоломом спортсмену загрожувала дискваліфікація.
Стаття 50 Хартії традиційно застосовується для збереження нейтрального статусу Олімпійських ігор та недопущення політичної агітації. Водночас її трактування в умовах повномасштабної війни викликає дискусії. Українська сторона наполягає, що вшанування пам’яті загиблих спортсменів не є політичною акцією, а радше гуманітарним жестом. Проте МОК зайняв позицію, що будь-які публічні прояви, пов’язані з війною, підпадають під заборону.
У день змагань Гераскевич опублікував заяву, в якій зазначив, що не прагнув конфлікту з МОК і сподівався на перегляд рішення. Він закликав дозволити використання шолома як символу пам’яті, наголосивши, що не мав на меті порушувати правила. Також спортсмен попросив вибачення за створений резонанс і запропонував як жест солідарності передати електрогенератори для українських спортивних об’єктів, які постраждали від обстрілів. Ця пропозиція стала спробою перевести дискусію в площину підтримки спортивної інфраструктури, а не конфронтації.
Попри заяву, рішення залишилося чинним. За інформацією кореспондента «Суспільне Спорт» Сергія Захарченка, Гераскевич отримав офіційне повідомлення від Міжнародної федерації бобслею та скелетону про дискваліфікацію. У документі йдеться про порушення правил щодо вираження позиції атлетами під час Олімпійських ігор. Таким чином спортсмен був виключений зі змагань ще до першого старту.
Інцидент набув широкого розголосу в Україні та за її межами. У соціальних мережах і серед представників спортивної спільноти розгорнулася дискусія про межі допустимого самовираження під час Ігор. Частина експертів вважає, що суворе застосування статті 50 в умовах війни ігнорує гуманітарний контекст, інші ж наголошують на необхідності дотримання єдиних правил для всіх учасників.
Ситуація також відбувається на тлі ширшої дискусії про участь російських і білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях. Українська сторона неодноразово виступала проти їх допуску, аргументуючи це триваючою агресією. У цьому контексті історія з «шоломом пам’яті» стала символічним маркером напруги між принципом нейтральності спорту та реальністю війни.
Для самого Гераскевича дискваліфікація означає втрату можливості виступити на головному старті чотириріччя. Водночас його позиція стала частиною суспільної дискусії про роль спортсменів у період воєнних потрясінь. Питання, чи може пам’ять про загиблих вважатися політичним жестом, імовірно, ще довго залишатиметься предметом міжнародних дебатів.
Українські спортивні функціонери наразі аналізують правові наслідки рішення та можливі подальші кроки. Водночас сам факт дискваліфікації демонструє, що правила Олімпійських ігор застосовуються жорстко, навіть коли йдеться про гуманітарний меседж. Подія стала однією з найбільш резонансних історій Ігор-2026 для української делегації.
