До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну «Укрзалізниця» представила міжнародним делегаціям артінсталяцію «Пульсуючий біль». Її основою став справжній пасажирський вагон, який був знищений унаслідок атаки російських безпілотників. Проєкт покликаний нагадати про трагедії, які переживає Україна під час війни, та продемонструвати реальну ціну російської агресії.
Інсталяція створена на базі понівеченого вагона пасажирського поїзда Чоп—Барвінкове. Саме цей вагон потрапив під удар російських дронів 27 січня 2026 року. Унаслідок атаки загинули шестеро пасажирів, ще двоє людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Трагедія стала одним із багатьох випадків, коли російські удари спрямовуються по цивільній інфраструктурі.
Залізничний транспорт із перших днів повномасштабної війни відіграє ключову роль у забезпеченні життєдіяльності країни. Потяги перевозять пасажирів, допомагають евакуйовувати людей із небезпечних регіонів, доставляють гуманітарні вантажі та забезпечують важливі логістичні маршрути.
Саме тому залізниця неодноразово ставала ціллю російських атак. Удари по коліях, станціях і рухомому складу відбуваються протягом усієї війни. Попри це залізнична система продовжує працювати, а працівники «Укрзалізниці» щодня відновлюють інфраструктуру після обстрілів.
Вагон, який став основою інсталяції, залишився майже повністю зруйнованим. Його металеві конструкції були деформовані вибухом, а частина обшивки вигоріла. Саме в такому вигляді його вирішили використати як символ трагедії та пам’яті.
Ідея інсталяції полягає у тому, щоб не приховувати сліди руйнування, а навпаки показати їх максимально чесно. Залишки вагона не реставрували і не намагалися зробити естетично привабливими. Він залишився таким, яким його залишила атака.
Автори інсталяції підкреслюють, що це не художня реконструкція події, а документальний об’єкт. Саме реальний вагон, у якому перебували люди під час атаки, став центром мистецького проєкту.
Концепцію інсталяції розробив дизайнер Микола Каблука разом із командою Expolight Arts. Команда створила спеціальне світлове оформлення, яке підкреслює форму зруйнованого металу та створює відчуття пульсації.
Світло не намагається прикрасити об’єкт або перетворити його на декоративний елемент. Навпаки, воно підсилює драматизм того, що сталося. За задумом авторів, пульсуюче світло символізує біль, який переживає країна через втрати та руйнування.
Інсталяція була представлена міжнародним делегаціям, які відвідали Україну до річниці початку повномасштабної війни. Таким чином організатори прагнули показати іноземним партнерам реальні наслідки російської агресії проти цивільної інфраструктури.
Важливим елементом історії цієї трагедії стала робота залізничників під час атаки. Після удару працівники «Укрзалізниці» діяли швидко та скоординовано. Вони змогли оперативно від’єднати вцілілі вагони поїзда та надати допомогу людям, які перебували всередині.
Завдяки цим діям вдалося врятувати близько трьохсот пасажирів. Людей евакуювали з небезпечної зони та надали їм необхідну допомогу. Багато з тих, хто вижив під час атаки, завдячують саме оперативним діям працівників залізниці.
Історія зруйнованого вагона стала символом того, як війна впливає на звичайне життя. Пасажирські поїзди традиційно асоціюються з подорожами, зустрічами та повсякденними поїздками. Але під час війни навіть такі мирні об’єкти можуть стати мішенню для атак.
Створення інсталяції «Пульсуючий біль» стало спробою зафіксувати цей досвід у культурному просторі. Через мистецтво автори прагнуть передати емоції, які складно описати лише фактами чи статистикою.
Подібні проєкти також виконують роль пам’яті про загиблих. Інсталяція нагадує про людей, які втратили життя під час атаки, і про тих, хто продовжує працювати, щоб підтримувати функціонування країни навіть у найскладніших умовах.
Для «Укрзалізниці» цей проєкт має ще одне значення. Компанія прагне показати світові, що українська інфраструктура працює навіть під постійною загрозою атак. Водночас вона нагадує, якою ціною це дається.
Інсталяція «Пульсуючий біль» поєднує документальний об’єкт, світлове мистецтво та символічний зміст. Вона демонструє не лише руйнування, спричинені війною, але й стійкість людей, які продовжують працювати та допомагати іншим.
