Міністерство фінансів України представило так званий «великий податковий законопроєкт», який об’єднує всі податкові зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом в один документ. Ініціатива є частиною ширшої фінансової політики держави, спрямованої на стабілізацію бюджету в умовах війни та забезпечення подальшої міжнародної підтримки. Очікується, що Верховна Рада має розглянути і проголосувати за документ до кінця березня.
Одним із ключових нововведень є зміни для фізичних осіб-підприємців. З 1 січня 2027 року ФОПи, чий річний дохід перевищує чотири мільйони гривень, зобов’язані будуть реєструватися платниками податку на додану вартість. Це означає, що значна частина малого та середнього бізнесу перейде у більш складну систему обліку і звітності. Експерти зазначають, що такий крок спрямований на детінізацію економіки, однак може збільшити адміністративне навантаження на підприємців.
Окремий блок змін стосується військового збору. Уряд пропонує продовжити його дію не лише на період воєнного стану, а до моменту ухвалення Верховною Радою рішення про завершення реформи Збройних сил України. Це фактично означає, що податок може залишатися чинним значно довше, ніж очікувалося раніше. Водночас змінюється і структура ставок для різних категорій платників.
Для ФОПів першої, другої та четвертої груп передбачено фіксовану ставку на рівні 10% від однієї мінімальної заробітної плати, що наразі становить близько 850 гривень. Для платників єдиного податку третьої групи, як фізичних осіб, так і юридичних, встановлюється ставка у розмірі 1% від доходу. Такі зміни можуть вплинути на фінансове планування бізнесу, особливо в умовах нестабільного ринку.
Суттєві новації торкнуться і сфери міжнародної торгівлі через поштові відправлення. Уряд пропонує скасувати чинні пільги, які дозволяли безмитне та безподаткове ввезення посилок вартістю до 150 євро. Натомість планується запровадити спрощене оподаткування таких відправлень. Водночас для посилок до 45 євро, призначених для особистого або сімейного користування, податки не застосовуватимуться. Це рішення може вплинути на популярність закордонних маркетплейсів і змінити структуру споживання.
Окрему увагу в законопроєкті приділено доходам, отриманим через цифрові платформи. Йдеться про сервіси на кшталт Olx, Uklon, Bolt, Uber, Glovo та інших. Уряд пропонує запровадити спрощений режим оподаткування для таких доходів, що отримав неформальну назву «податок на Olx». Ставку податку на доходи фізичних осіб планують знизити з 18% до 5%, однак разом із військовим збором загальне навантаження становитиме 10%.
Водночас передбачено певні пільги для невеликих доходів. Якщо річний прибуток від таких платформ не перевищує дві тисячі євро, ПДФО можна буде не сплачувати. Це рішення спрямоване на підтримку громадян, які використовують цифрові сервіси як додаткове джерело доходу, а не як основний бізнес.
У Міністерстві фінансів наголошують, що ухвалення законопроєкту дозволить залучити до державного бюджету близько 60 мільярдів гривень. Ці кошти є критично важливими для фінансування оборони, соціальних програм і відновлення інфраструктури. У контексті співпраці з МВФ це також сигнал про готовність України виконувати взяті на себе зобов’язання.
Водночас експерти звертають увагу на потенційні ризики. Посилення податкового навантаження може стимулювати частину бізнесу до переходу в тінь, особливо якщо зміни впроваджуватимуться без достатнього перехідного періоду. Крім того, нові правила для посилок можуть викликати невдоволення серед споживачів, які звикли до доступних покупок за кордоном.
У ширшому контексті законопроєкт відображає тенденцію до цифровізації податкової системи і розширення бази оподаткування. Держава намагається врахувати нові економічні реалії, зокрема зростання ролі онлайн-платформ і зміни у споживчій поведінці. Це означає, що податкова система поступово адаптується до сучасних умов.
Таким чином, «великий податковий законопроєкт» є комплексною спробою реформувати систему оподаткування в Україні. Він поєднує вимоги міжнародних партнерів із внутрішніми потребами економіки, однак його реалізація вимагатиме балансу між фіскальними цілями і підтримкою бізнесу.
