Північноатлантичний альянс дедалі більше фокусується на захисті енергетичної інфраструктури, оскільки вважає її однією з ключових цілей у разі потенційного нападу з боку Росії. Такий висновок міститься у щорічному звіті генерального секретаря НАТО Марка Рютте за підсумками 2025 року, який було представлено 26 березня в Брюсселі.
У документі підкреслюється, що повномасштабна війна Росії проти України продемонструвала вразливість енергосистем до ударів і підтвердила стратегічну важливість енергетики як елемента національної безпеки. Саме тому НАТО активізує навчання, тренування та координацію між союзниками для захисту критичних об’єктів.
Зокрема, у звіті згадується масштабне військове навчання, проведене восени, яке дозволило країнам альянсу краще зрозуміти, як гарантувати стабільність постачання енергії навіть в умовах воєнних загроз. Альянс системно аналізує український досвід і впроваджує відповідні підходи у власні оборонні стратегії.
Росію в документі традиційно визначено як головну та безпосередню загрозу безпеці євроатлантичного простору. У НАТО наголошують, що Кремль продовжує діяти агресивно, застосовуючи широкий спектр інструментів — від порушень повітряного простору до диверсій і кібератак.
Окремий блок звіту присвячено Україні. Хоча питання членства прямо не акцентується, альянс підтверджує довгострокову підтримку Києва. Йдеться не лише про військову допомогу, а й про створення умов для досягнення сталого миру та посилення обороноздатності держави у майбутньому.
НАТО вже вибудувало комплексну систему підтримки України, яка охоплює координацію постачання озброєння, навчання військових і логістичне забезпечення. Водночас триває робота над досягненням сумісності українських сил зі стандартами альянсу.
Крім того, у звіті йдеться про намір інтегрувати український оборонно-промисловий сектор у спільну екосистему країн НАТО. Це передбачає залучення інвестицій, розширення виробництва та посилення співпраці між підприємствами.
Окрему увагу приділено фінансуванню оборони. У 2025 році європейські члени НАТО та Канада сумарно витратили на оборонні потреби 574 мільярди доларів, що на п’яту частину більше, ніж роком раніше з урахуванням інфляції. Вперше всі 32 країни альянсу досягли цільового показника у 2% ВВП.
Найвищі витрати зафіксовані у Польщі та країнах Балтії, тоді як найнижчі — у низці західноєвропейських держав. Попри це, Сполучені Штати залишаються головним донором НАТО, забезпечуючи близько 60% загальних оборонних витрат.
Таким чином, альянс не лише фіксує зростання загроз, а й активно адаптується до нової безпекової реальності, де енергетика стає одним із ключових елементів оборони.
