Загострення ситуації на Близькому Сході вже відчутно впливає на український аграрний сектор. Через подорожчання пального та мінеральних добрив фермери змушені переглядати структуру посівів і скорочувати виробництво, що в перспективі може зменшити експортні можливості країни.
Про це свідчать оцінки учасників ринку та міжнародних аналітиків, які фіксують стрімке зростання витрат у галузі. Зокрема, аграрій Микола Малієнко, який обробляє землі в центральній Україні та працює з європейськими партнерами, цього сезону зменшив площі під кукурудзою приблизно на 100 гектарів. Він пояснює таке рішення різким здорожчанням добрив, що стало наслідком геополітичної нестабільності.
Окремою проблемою для фермерів залишається дизельне пальне, без якого неможливо провести збиральну кампанію. Для господарства площею понад тисячу гектарів його вартість стала критичною — ціни на дизель практично подвоїлися через перебої у світових поставках енергоресурсів.
Експорт опиняється під тиском нових факторів
Попри війну з Росією, Україна зберігає позиції одного з ключових експортерів аграрної продукції, постачаючи її приблизно до 150 країн. Водночас структура експорту змінилася: поставки до Азії та країн Близького Сходу скорочуються, тоді як роль європейського ринку зростає.
На цьому тлі Росія активніше посилює свої позиції на глобальних аграрних ринках, особливо в сегменті пшениці, користуючись нижчою собівартістю виробництва та доступнішими ресурсами.
Витрати ростуть, а прогнози погіршуються
За словами Малієнка, собівартість виробництва вже зросла щонайменше на 10–15%. Якщо ж кризова ситуація затягнеться, витрати можуть зрости до 60%. Це напряму вплине на експорт: у короткостроковій перспективі він може скоротитися на 15–20%, а у разі тривалого негативного сценарію — навіть до 40%.
Ключова галузь під загрозою
Аграрний сектор залишається одним із головних джерел валютних надходжень України, формуючи понад половину експортної виручки. Після блокування портів логістика значно подорожчала, що скоротило прибутковість бізнесу. Частково ситуацію стабілізував зерновий коридор, відкритий у 2023 році, однак системні проблеми залишаються.
Серед них — дефіцит робочої сили, ускладнені логістичні маршрути та залежність від імпорту пального, що робить галузь вразливою до глобальних цінових коливань.
Паливо стає вирішальним фактором
Вартість дизельного пального вже наблизилася до 92 гривень за літр, і фермери змушені ухвалювати складні рішення: закуповувати його за високими цінами зараз чи ризикувати й чекати подальших змін. Водночас існує побоювання, що під час збору врожаю ціни можуть зрости ще більше, що поставить під загрозу сам процес жнив.
Експерти прогнозують, що високі ціни на пальне та добрива збережуться щонайменше кілька місяців. Це може призвести не лише до скорочення посівних площ, а й до загального падіння виробництва аграрної продукції.
Водночас погодні умови початку весни дали певний позитивний сигнал: у низці регіонів озимі культури відновили вегетацію раніше звичних термінів. Однак навіть цей фактор не здатен повністю компенсувати економічний тиск на галузь.
Що стосується споживчого ринку, у 2026 році ціни на овочі так званого “борщового набору” залишаються нижчими, ніж торік. Водночас теплична продукція й надалі залежить від валютного курсу та вартості енергоносіїв, що зберігає ризики для подальшого цінового балансу.
