У Львові готуються реалізувати один із найбільш амбітних медичних проєктів останніх років — будівництво нової дитячої лікарні «Надія», орієнтованої на допомогу дітям, які постраждали від війни. Медичний заклад планують розмістити на вулиці Джорджа Вашингтона, 6. Ініціатива є відповіддю на масштабні виклики, які війна створила для системи охорони здоров’я, зокрема у сфері дитячої медицини та психологічної реабілітації.
Проєкт передбачає створення сучасного медичного комплексу, який поєднуватиме лікувальні, реабілітаційні та дослідницькі функції. Будівля матиме чотири поверхи та підземне укриття, що є критично важливим елементом в умовах постійної загрози ракетних ударів. У лікарні заплановано 31 палату на 62 ліжка, а також операційні блоки, діагностичні відділення та інші необхідні медичні приміщення, оснащені за сучасними стандартами.
Ключовою особливістю «Надії» стане не лише технічне оснащення, а й сам підхід до організації простору. До розробки концепції залучили фінське архітектурне бюро JKMM Architects, відоме своїми проєктами у сфері гуманістичної архітектури. Разом із українською компанією DELTA Ukraine вони працюють над створенням середовища, яке виходить за межі традиційного уявлення про лікарню. Йдеться про концепцію простору, що нагадує невелике містечко з зеленими зонами, місцями для відпочинку та відкритими просторами для взаємодії дітей і їхніх родин.
Такий підхід базується на розумінні того, що лікування дітей, які пережили травматичний досвід війни, не може обмежуватися лише медичними процедурами. Психологічний стан, відчуття безпеки та підтримка родини стають ключовими факторами одужання. Саме тому архітектура лікарні має створювати атмосферу, яка знижує рівень стресу і сприяє відновленню.
Окрім лікувальної функції, проєкт передбачає створення дослідницького центру, який займатиметься питаннями дитячого психічного здоров’я, посттравматичних розладів і довгострокових наслідків війни. Це означає, що «Надія» стане не лише місцем лікування, а й платформою для формування нових підходів у медицині та психології. В умовах, коли тисячі дітей по всій країні зазнали травматичних подій, розвиток такої експертизи є стратегічно важливим для держави.
Ще одним інноваційним елементом стане впровадження так званої «віртуальної лікарні». Йдеться про систему дистанційної психологічної підтримки, яка дозволить надавати допомогу дітям і їхнім родинам по всій Україні незалежно від їхнього місця проживання. Такий формат відповідає сучасним тенденціям цифровізації медицини та дозволяє значно розширити доступ до спеціалізованої допомоги.
Будівництво «Надії» також має важливий соціально-економічний вимір. Воно створює нові робочі місця, залучає міжнародний досвід і підсилює позиції Львова як одного з ключових медичних центрів країни. Водночас проєкт демонструє здатність українських міст адаптуватися до умов війни, інвестуючи у довгострокові рішення, спрямовані на відновлення людського потенціалу.
Особливу увагу приділяють інтеграції лікарні в міський простір. Концепція передбачає відкритість і доступність, що контрастує з традиційною ізольованістю медичних закладів. Це має сприяти формуванню нового типу взаємодії між лікарнею та громадою, де медичний простір стає частиною повсякденного життя, а не лише місцем, пов’язаним із хворобою.
Реалізація такого проєкту є складним завданням, яке потребує координації між місцевою владою, архітекторами, медичними фахівцями та міжнародними партнерами. Однак його значення виходить далеко за межі одного міста. «Надія» може стати моделлю для подальшого розвитку дитячої медицини в Україні, особливо у контексті післявоєнного відновлення.
У ширшому контексті цей проєкт відображає зміну підходу до соціальної політики в умовах війни. Замість тимчасових рішень акцент робиться на створенні інфраструктури, яка працюватиме роками, забезпечуючи підтримку поколінню дітей, що пережили війну. Це інвестиція не лише в медицину, а й у майбутнє країни.
