Європейський Союз схвалив уже двадцятий пакет санкцій проти Росії, суттєво розширивши обмеження в енергетичному секторі. Одним із ключових рішень стала заборона імпорту газового конденсату з російських СПГ-проєктів, зокрема «Ямал СПГ», яка почне діяти з 1 січня 2027 року. Це рішення фактично закриває для Кремля ще одне джерело стабільних валютних надходжень.
Газовий конденсат є побічним продуктом під час виробництва скрапленого природного газу. Його активно застосовують у нафтохімічній промисловості та для виготовлення моторного пального. Росія виробляє цю сировину на своїх ключових арктичних проєктах — «Ямал СПГ» і «Арктик СПГ-2». До останнього часу постачання цього продукту до Європи залишалося одним із небагатьох каналів доходів, які не підпадали під обмеження.
Зокрема, у 2024 році лише з «Ямал СПГ» до європейських портів, включно з Роттердамом, було відправлено понад 1,1 мільйона тонн газового конденсату. Водночас постачання до Нідерландів навіть зросли — до 1,2 мільйона тонн. Нові санкції повністю перекривають цей напрямок, що означає втрату для Росії мільярдних прибутків.
Посилення санкцій відбувається на тлі затягування дипломатичних зусиль щодо завершення війни в Україні. ЄС продовжує економічний тиск на Москву, намагаючись обмежити її фінансові можливості для ведення війни. Раніше газовий конденсат не включали до санкційних списків через побоювання щодо стабільності поставок СПГ, однак нині позиція Брюсселя змінилася.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Євросоюз системно скорочує енергетичну залежність від Росії. Зокрема, вже запроваджено ембарго на російську нафту, вугілля та значну частину нафтопродуктів. Якщо у 2021 році частка російського пального в імпорті ЄС становила близько 43%, то нині цей показник суттєво зменшився.
Крім того, ЄС планує повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року. Відповідно до плану REPowerEU, поступово обмежуватимуться як короткострокові, так і довгострокові контракти на постачання газу. Зокрема, вже діє заборона на нові короткострокові угоди щодо СПГ, а з 2026–2027 років під обмеження потраплять і довгострокові контракти.
Новий санкційний пакет також передбачає додаткові обмеження для російського енергетичного сектору. Під санкції потрапили підприємства з видобутку та переробки нафти, зокрема кілька нафтопереробних заводів. Окремо запроваджено заборони на технічне та фінансове обслуговування суден, що транспортують російський СПГ, а також на продаж танкерів російським компаніям.
ЄС також розширив список суден так званого «тіньового флоту», який використовується Росією для обходу санкцій. До нього додали ще десятки кораблів, що беруть участь у перевезенні енергоресурсів.
У Кремлі вже заявили, що нові обмеження нібито матимуть негативний вплив не лише на Росію, а й на світову економіку. Водночас там пригрозили відповісти на санкційний тиск. Проте в Євросоюзі наголошують: стратегія скорочення енергозалежності від РФ залишається незмінною і буде реалізована до кінця.
