Видавництво Meridian Czernowitz видало дебютну поетичну збірку Євгенія Володченка — репера Кургана, учасника гурту Kurgan & Agregat, волонтера та ветерана російсько-української війни. Книжка отримала назву «Крапка. Немо» і стала для автора не просто літературним дебютом, а новим способом говорити про досвід, який складно вмістити у звичні жанри. До збірки увійшли вірші про руйнування кордонів, пам’ять, війну, ніжність, лють, ностальгію і спробу зібрати уламки нової реальності в нову мозаїку.
Для української культури поява цієї книжки є показовою. Євгеній Володченко давно відомий широкій аудиторії як Курган — один із учасників гурту Kurgan & Agregat, який поєднує реп, суржик, сільський гумор, іронію, самоідентичність і дуже точне відчуття української провінційної реальності. Проте після повномасштабного вторгнення його публічний образ змінився: артист став добровольцем, пройшов фронт, лікування, повернувся до творчості й волонтерства. Тому «Крапка. Немо» виходить не як книжка знаменитості, яка вирішила спробувати себе в літературі, а як текст людини, чий досвід пройшов через війну, службу, втому, втрати й переосмислення.
У збірці є тексти, пов’язані з військовим досвідом Володченка, а також філософські роздуми про сьогодення, полігенну катастрофу та деколонізацію свідомості. Такий набір тем добре відображає стан українського суспільства після 2022 року. Війна стала не лише військовою подією, а й масштабним зламом мови, пам’яті, ідентичності та уявлення про майбутнє. Люди змушені заново відповідати на питання, хто вони, звідки походять, якою мовою говорять, що пам’ятають, що втратили і як жити далі серед уламків старої нормальності.
Назва «Крапка. Немо» звучить як коротка, але багатозначна формула. «Крапка» може бути знаком завершення, межі, останнього слова або спроби поставити фінальний акцент там, де неможливо продовжувати стару розмову. «Немо» відсилає до мовчання, невидимості, відсутності голосу або людини, яка ніби зникає з поверхні, але продовжує існувати в глибині. Для книжки про війну, пам’ять і нову реальність така назва працює як нерв: вона водночас говорить про кінець і про неможливість остаточного завершення.
Особливість Володченка як автора полягає в тому, що він приходить у поезію не з академічної тиші, а з музики, сцени, розмовної мови, сільського й фронтового досвіду. Kurgan & Agregat завжди були сильними саме завдяки здатності говорити живою мовою, у якій комічне сусідить із болючим, а простота не означає примітивності. У поетичній збірці цей досвід може отримати іншу форму: більш зосереджену, фрагментарну, інтимну, менш залежну від ритму концерту, але все ще пов’язану з голосом автора.
«Крапка. Немо» створена у форматі артбуку в співпраці з мисткинею Діною Чмуж. Візуальне оформлення поєднує колажі, малюнки автора та акварельні імпровізації. Це важливо, бо книжка задумана не лише як текстовий об’єкт. Вона працює на перетині поезії, візуального мистецтва, особистого архіву й емоційного документа. Колаж як форма дуже точно відповідає темам збірки: після великої травми реальність часто сприймається не як цілісна картина, а як набір уламків, які потрібно заново складати.
Візуальна складова також підкреслює рукотворність книжки. Малюнки автора, акварельні імпровізації й колажі створюють ефект присутності, ніби читач тримає не просто видання, а фрагмент внутрішнього блокнота, де текст і образ народжуються поруч. У час, коли багато культурного контенту споживається швидко й цифрово, артбук повертає важливість матеріальної форми. Його можна гортати, розглядати, повертатися до деталей, бачити не лише слова, а й сліди руки, кольору, паперу, монтажу.
Євгеній Володченко народився 1994 року в селищі Близнюки на Харківщині. Цей факт важливий не лише як біографічна довідка. Харківщина після 2022 року стала одним із регіонів, які найгостріше відчули російську агресію. Для автора, що походить із цієї території, тема війни не є абстрактною політичною рамкою. Вона пов’язана з домом, мовою, друзями, локальною пам’яттю, дорогою, селом, містом, фронтом і відчуттям, що звичний світ більше не існує в попередньому вигляді.
Разом із друзями Володченко заснував творче об’єднання «Селюки» / «Блаженне село» та гурт Kurgan & Agregat. Саме цей бекграунд допоміг йому сформувати особливу культурну позицію: не соромитися периферії, говорити з неї й перетворювати її на джерело сили. Українська культура довго боролася з нав’язаним комплексом меншовартості, з уявленням, ніби справжня сучасність народжується лише в столицях, великих містах або «правильних» літературних середовищах. Курган показав інше: село, суржик, локальний гумор і простонародна оптика можуть бути не слабкістю, а повноцінною естетикою.
Після початку повномасштабного вторгнення Володченко добровольцем пішов на фронт, де прослужив 20 місяців. Після звільнення зі служби та лікування він разом із гуртом продовжує волонтерську діяльність на підтримку ЗСУ. Цей шлях робить його голос особливо важливим для сучасної української літератури. Сьогодні багато текстів про війну створюють люди, які бачили її зблизька: військові, волонтери, медики, журналісти, переселенці, родини загиблих. Їхні твори формують новий корпус української воєнної літератури, у якому документальність, поезія, гумор, травма і лють часто існують одночасно.
Водночас поезія ветерана не зобов’язана бути лише прямим свідченням. Вона може говорити про війну через тишу, побут, сни, пам’ять, змінену мову, страх, сором, ніжність або ностальгію. Саме тому опис збірки як книжки про лють і ніжність звучить особливо точно. Український воєнний досвід не складається лише з героїчного напруження. У ньому є втома, любов, сміх, розгубленість, побратимство, втрата, бажання повернутися до простих речей і неможливість бути таким, як раніше.
Тема деколонізації свідомості також є важливою для цієї книжки. Російсько-українська війна змусила багатьох українців переглянути власні культурні звички, мову, музичні впливи, книжкові полиці, уявлення про «спільний простір» і ставлення до локального. Для покоління Володченка цей процес часто відбувається не через академічні трактати, а через особистий досвід: через фронт, втрату дому, усвідомлення цінності української мови, відмову від російських культурних кодів і пошук власної інтонації. Поезія в такій ситуації може стати способом не лише висловити біль, а й очистити мову від чужого тиску.
Видавництво Meridian Czernowitz у цьому контексті є логічним партнером для такого проєкту. Воно давно працює з сучасною українською літературою, поезією, фестивальними форматами й авторами, чиї тексти існують на перетині культури, політики, пам’яті та особистого досвіду. Видання книжки Кургана саме в такому видавництві підкреслює, що йдеться не про випадковий продукт навколо популярного імені, а про повноцінну літературну подію.
Книжку можна передзамовити з автографом на сайті Meridian Czernowitz. Безкоштовна доставка по Україні діятиме з 26 до 28 травня. Також збірку можна буде забрати під час Книжкового Арсеналу в Києві з 28 до 31 травня або на виступах Kurgan & Agregat у Полтаві, Черкасах, Харкові, Вінниці, Львові та Івано-Франківську з 21 до 31 травня. Така модель поширення теж цікава: книжка рухається не лише через книгарні, а й через концерти, фестиваль, живі зустрічі з аудиторією. Це добре відповідає природі автора, який існує одночасно в музиці, літературі, волонтерстві й публічній комунікації.
Для шанувальників Kurgan & Agregat ця збірка може стати можливістю побачити Кургана з іншого боку. Для читачів сучасної поезії — відкрити голос, який приходить із музичної сцени, але говорить про теми, що давно стали центральними для українського письма. Для ширшої аудиторії — це нагадування, що ветерани повертаються не лише як люди, яким потрібна підтримка, а й як автори, митці, свідки й творці нових сенсів. Їхній досвід не можна зводити до біографічної примітки. Він змінює саму мову культури.
«Крапка. Немо» виходить у момент, коли українське суспільство гостро потребує чесних форм розмови про війну. Офіційні промови, новини й статистика не можуть охопити весь досвід людини, яка пройшла через фронт і повернулася в цивільний простір. Поезія може дозволити собі говорити уривками, паузами, образами, зламами, не пояснюючи все до кінця. Саме тому вона часто виявляється точнішою за прямий опис. Вона не дає простих відповідей, але фіксує стан, який інакше вислизає.
У підсумку дебютна збірка Євгенія Володченка є важливою подією на перетині літератури, музики, ветеранського досвіду та сучасної української ідентичності. «Крапка. Немо» говорить про руйнування і збирання, про пам’ять і нову мозаїку, про лють і ніжність, про війну і спробу не втратити людське всередині неї. Це книжка автора, який прийшов до поезії з живої мови, сцени, фронту й волонтерства, а тому має шанс сказати про сучасну Україну так, як не скаже ніхто інший.
