Президент Володимир Зеленський заявив, що без українського бойового досвіду, оборонних технологій і практичної експертизи, отриманої у війні проти Росії, сьогодні неможливо гарантувати безпеку Європи. Про це глава держави сказав під час виступу на церемонії відкриття ірландського головування в Раді Європейського Союзу, яке стартувало 1 липня і триватиме до кінця 2026 року. Його промова стала не лише дипломатичним зверненням до європейських партнерів, а й заявкою України на нову роль у системі безпеки континенту. Київ більше не виступає лише як держава, що потребує допомоги для оборони. Україна пропонує Європі власний досвід сучасної війни, технології, виробничі рішення та модель захисту, яка вже пройшла випробування фронтом.
Зеленський наголосив, що саме Україна сьогодні має унікальні практичні знання у сфері протиповітряної оборони, дронових технологій, морської безпеки, радіоелектронної боротьби та швидкої адаптації оборонних систем до змін на полі бою. За роки повномасштабної війни українські військові, інженери й виробники змушені були створити гнучку систему протидії російським ракетним і дроновим атакам. Вона поєднує мобільні вогневі групи, засоби ППО, розвідку, РЕБ, цифрове управління, дрони-перехоплювачі та постійний аналіз бойових даних. Для Європи цей досвід має особливу цінність, бо більшість країн ЄС не проходили через настільки інтенсивну сучасну війну.
Український президент підкреслив, що кожна європейська держава вже зараз потребує сучасних інструментів для контролю власного повітряного простору та захисту морських кордонів. Росія активно використовує безпілотники, ракети, диверсійні операції, кібератаки, енергетичний шантаж і гібридний тиск. Це означає, що безпека Європи більше не може спиратися лише на старі оборонні підходи. Потрібні швидкі, дешевші, масові й технологічно гнучкі рішення, які можна розгортати не роками, а місяцями. Саме в цій сфері Україна має перевагу, бо її оборонні інновації створювалися під прямим тиском війни.
Окремо Зеленський зупинився на ініціативі Drone Deal, яку Україна запропонувала Європейському Союзу. Йдеться не просто про постачання дронів або купівлю окремих систем. Це ширша модель оборонної співпраці, яка може поєднати український бойовий досвід, технологічні напрацювання та виробничі можливості з фінансовими, промисловими й інженерними ресурсами європейських партнерів. Україна вже уклала низку двосторонніх угод і розширила партнерства з державами Європи у сфері оборони. Тепер Київ прагне, щоб ці домовленості перетворилися на системну європейську політику.
Наступні шість місяців ірландського головування в Раді ЄС можуть стати важливим періодом для просування Drone Deal. Ірландія традиційно робить акцент на дипломатії, міжнародному праві, підтримці України та європейській єдності. Тепер перед нею стоїть завдання не лише втримати Україну в центрі порядку денного, а й допомогти перетворити політичні заяви на практичні рішення. Для Києва важливо, щоб європейські партнери не відкладали оборонну кооперацію на майбутнє, адже загроза з боку Росії вже зараз змушує Європу переосмислювати власну безпеку.
Drone Deal може стати одним із ключових інструментів цього переосмислення. Українські дрони, антидронові системи, дрони-перехоплювачі, засоби РЕБ і програмні рішення вже довели ефективність у реальних бойових умовах. Вони застосовуються проти російської техніки, живої сили, розвідки, ударних безпілотників, морських цілей і логістики. Для європейських армій це не теоретичні розробки, а технології, які пройшли випробування в найжорсткішому середовищі. Саме тому Україна може не лише отримувати оборонну допомогу, а й експортувати знання, стандарти, тактику та промислові рішення.
Водночас Зеленський пов’язав тему оборонних технологій із ширшим тиском на Росію. Він закликав європейських лідерів посилювати санкції та створювати для Кремля такі умови, за яких продовження війни стане неможливим. Президент нагадав, що навіть найсильніші світові лідери вже говорили Москві про необхідність завершити агресію, але Володимир Путін, за оцінкою Києва, прагне продовжувати війну. Саме тому дипломатичних закликів недостатньо. Росія має відчути одночасний військовий, економічний, технологічний і політичний тиск.
Україна, за словами Зеленського, вже створює такі умови власними далекобійними ударами по російських військових і нафтових об’єктах. Ці удари мають позбавляти Москву ресурсів для війни, руйнувати логістику, обмежувати фінансування агресії та підвищувати ціну продовження бойових дій. Водночас санкції Європейського Союзу повинні працювати в тому самому напрямку. Президент назвав їх інструментом середньої дальності, який має доповнювати військовий тиск і не дозволяти Росії обходити обмеження через треті країни, тіньовий флот, технологічні схеми чи компанії-посередники.
Для Європи це питання не лише солідарності з Україною, а й власної безпеки. Якщо Росія збереже можливість виробляти ракети, запускати дрони, фінансувати армію та купувати критичні компоненти, загроза не зникне навіть після зниження інтенсивності бойових дій. Саме тому Зеленський наполягає: підтримка України, санкції, розвиток оборонної промисловості та європейська інтеграція мають працювати як єдина стратегія. Окремі рішення вже не відповідають масштабу виклику. Кремль веде довгу війну, тому й відповідь Європи має бути довгостроковою.
Виступ Зеленського в Дубліні також був пов’язаний із темою вступу України до Європейського Союзу. Президент подякував партнерам за відкриття першого переговорного кластера та висловив сподівання, що найближчим часом вдасться відкрити ще п’ять. Для України це не лише бюрократичний процес. Кожен крок у переговорах із ЄС має політичне й психологічне значення. Він показує українському суспільству, що боротьба за європейське майбутнє має реальний результат, а обіцянки партнерів не залишаються лише словами.
Європейська інтеграція України також прямо пов’язана з безпекою. Чим ближче Україна до ЄС, тим складніше Росії нав’язувати тезу про сіру зону між Європою та власною сферою впливу. Вступні переговори, відкриття кластерів, адаптація законодавства, доступ до європейських програм і промислова кооперація поступово закріплюють Україну в європейському просторі. Для Кремля це стратегічна поразка, адже вся логіка російської агресії була спрямована на те, щоб зупинити український рух на Захід.
Ірландське головування в Раді ЄС може стати періодом, коли Україна отримає нові практичні рішення одразу на кількох напрямках. Йдеться про оборонну співпрацю, санкційний тиск, переговори про вступ, підтримку української економіки та координацію допомоги. Прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін уже заявляв, що підтримка України залишатиметься одним із ключових питань для Євросоюзу під час цього періоду. Для Києва важливо, щоб ця підтримка була не лише політичною, а й інституційною — з конкретними рішеннями, фінансуванням, контрактами й дорожніми картами.
Таким чином, промова Зеленського стала спробою змінити саму рамку розмови про Україну. Київ говорить із партнерами не лише мовою потреб, а й мовою внеску. Україна має армію, яка щодня стримує Росію. Має виробників, які створюють дрони, системи РЕБ, програмні рішення та нові підходи до бойового управління. Має досвід захисту міст від масованих атак і досвід ударів по російській військовій інфраструктурі. Має знання, які можуть допомогти Європі підготуватися до нової епохи небезпек.
Для українського суспільства така позиція важлива ще й тому, що вона демонструє зміну статусу країни. Україна не є пасивним отримувачем рішень, ухвалених у Брюсселі, Вашингтоні чи столицях ЄС. Вона сама формує порядок денний, пропонує ініціативи, створює технології та доводить, що її перемога потрібна не лише українцям. Безпека Києва, Харкова, Одеси чи Дніпра дедалі більше пов’язана з безпекою Варшави, Дубліна, Рима, Берліна й Парижа. Саме цю думку Зеленський намагався донести до європейських партнерів.
Війна Росії проти України змінила уявлення Європи про сучасну оборону. Дрони стали масовою зброєю, ППО — питанням виживання міст, РЕБ — щоденним інструментом фронту, а санкції — частиною військового балансу. Україна першою переживає ці зміни в реальному часі, тому її досвід уже не можна розглядати як локальний. Він став європейським ресурсом безпеки. Якщо ЄС зможе швидко використати цей ресурс через Drone Deal, оборонне виробництво, санкції та інтеграцію України, континент отримає сильнішу відповідь на російську загрозу.
