Верховна Рада України проголосувала за відставку міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук, завершивши кілька тижнів політичної невизначеності та публічних дискусій щодо їхньої ролі у корупційній схемі, яку слідство пов’язує з «Енергоатомом». Рішення ухвалили на тлі резонансних матеріалів НАБУ і САП, де фігурують обидва посадовці, а також декілька впливових бізнесменів і управлінців енергетичного сектору.
Відставку Германа Галущенка підтримали 323 народні депутати. Його обов’язки тимчасово виконуватиме заступниця з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. Хоча офіційно підставою для звільнення вказано «втрату довіри», політичний контекст показує, що вирішальними стали саме матеріали слідства. Галущенко фігурує у справі НАБУ щодо корупції в «Енергоатомі», де, за даними детективів, учасники схеми отримували систематичні «відкати» від контрагентів — від 10% до 15% суми контрактів. Ці кошти вимагалися за те, щоб не блокувати платежі за постачання обладнання та послуг. Механізм отримав назву «шлагбаум», оскільки фактично створював штучний бар’єр для фінансових операцій, який знімали лише після виплати хабаря.
Фігурантом схеми є також бізнесмен Тимур Міндіч, співвласник «95 Кварталу», на якого президент наклав санкції 13 листопада 2025 року разом із Олександром Цукерманом. Слідство вважає Міндіча ключовим організатором корупційної мережі. Під час обшуків детективи знайшли тисячі годин аудіозаписів, які фіксували переговори учасників схеми. За 15 місяців операції «Мідас» проведено понад 70 обшуків у Києві та інших регіонах. В одному з офісів організаторів детективи вилучили блокнот із російською символікою, що стало додатковим фактором суспільного обурення.
У справі також фігурують сам Герман Галущенко та його тодішня заступниця Світлана Гринчук. За два дні до голосування, 12 листопада, Галущенка тимчасово відсторонили від виконання обов’язків міністра юстиції. 18 листопада Рада не змогла набрати голосів для звільнення посадовців, проте остаточне рішення все ж ухвалили на наступному засіданні.
Світлану Гринчук депутати звільнили 315 голосами. У Міненерго вже заявили, що обов’язки міністра тимчасово виконує Артем Некрасов — перший заступник міністерки. Звільнення Гринчук також напряму пов’язують із розслідуванням НАБУ. За словами прокурора САП, одним із фігурантів справи є Ігор Миронюк на прізвисько «Рокет», який, за даними слідства, проводив співбесіду зі Світланою Гринчук перед її призначенням на посаду міністерки енергетики. Цей факт викликав значний резонанс і поставив під сумнів прозорість кадрових рішень у секторі.
Відставки Галущенка і Гринчук стали одним із найбільших політичних рішень останніх тижнів, оскільки торкаються одразу двох ключових сфер — юстиції та енергетики. Обидва відомства мають вирішальне значення у контексті війни, системної модернізації країни та антикорупційних реформ. Напруження в уряді та парламенті зростало після того, як у публічний простір вийшли фрагменти аудіозаписів, де голоси, схожі на голоси посадовців, обговорюють фінансові зобов’язання та механіку схеми. Попри відсутність прямих юридичних висновків щодо їхньої персональної провини, політична відповідальність була неминучою.
У парламенті наголошують, що питання кадрових чисток у сфері енергетики не завершене. Операція «Мідас» триває, а слідство може охопити ширше коло посадовців. Експерти також звертають увагу, що кадрові зміни в міністерствах не вирішать проблеми автоматично, якщо не буде реформовано процедури укладання контрактів, системи внутрішнього контролю та прозорості в державних компаніях. Справи, пов’язані з «Енергоатомом», продовжують формувати інформаційний порядок денний, ставлячи перед владою вимогу довести боротьбу з корупцією не лише деклараціями, а й реальними діями.
Водночас у суспільстві сприймають голосування Ради як ознаку політичної реакції на масштабне розслідування НАБУ. Звільнення двох міністрів у межах одного засідання — рідкісний випадок навіть у період воєнного стану. Це підтверджує, що антикорупційні провадження дедалі сильніше впливають на кадрові рішення та пріоритети виконавчої влади.
Якими будуть подальші кроки уряду, стане зрозуміло після призначення нових керівників у Мін’юст та Міненерго. Обидві сфери потребують ефективного менеджменту, оскільки від цих відомств залежить і робота правової системи, і стабільність енергетичної інфраструктури під час війни. Час покаже, чи стали відставки початком реального перезавантаження, чи залишаться лише гучним політичним жестом.
