Фестиваль сучасного мистецтва «Гогольфест» уперше за десять років повертається до Києва й відбудеться з 16 до 20 вересня в Міжнародному центрі культури і мистецтв, відомому киянам як колишній Жовтневий палац. Для української столиці це не просто повернення великої культурної події в календар. Це символічний жест у час війни, коли мистецтво знову доводить: воно не є другорядною сферою, що чекає кращих часів, а залишається одним із способів говорити про стійкість, пам’ять, свободу й майбутнє. Тема ювілейного фестивалю — «20 років потому» — одразу задає подвійний масштаб: це і погляд назад на історію «Гогольфесту», і розмова про те, якою стала Україна після двох десятиліть культурних, політичних і воєнних випробувань.
«Гогольфест» заснував у 2007 році режисер Владислав Троїцький. За цей час фестиваль провели 28 разів у восьми містах України та чотирьох країнах Європи. Він зібрав понад 800 тисяч відвідувачів і більш як 20 тисяч учасників з усього світу, реалізував понад 150 міжнародних копродукцій і став одним із найвпізнаваніших українських мультидисциплінарних фестивалів. Його історія завжди була більше, ніж афіша подій. Це була лабораторія сучасного українського мистецтва, де театр, музика, перформанс, візуальне мистецтво, кіно, дискусії й експериментальні формати існували поруч, створюючи нову культурну мову.
Повернення до Києва має особливу вагу, бо саме столиця була початковою точкою фестивалю. За роки відсутності в Києві «Гогольфест» не зник, а змінив географію, працював у різних містах, виходив у європейський контекст і зберігав репутацію події, яка не просто показує мистецтво, а створює середовище. Тепер фестиваль повертається в місто, яке змінилося радикально: Київ пережив Революцію гідності, роки війни, повномасштабне вторгнення, ракетні удари, блекаути, хвилі евакуації й повернення людей. У такому контексті тема «20 років потому» звучить не як ювілейна формальність, а як спроба підсумувати шлях країни й культури.
Локація фестивалю також має сильний символічний вимір. МЦКМ, колишній Жовтневий палац, розташований у самому центрі Києва, біля простору, пов’язаного з Революцією гідності, пам’яттю про Небесну сотню та політичними переломами новітньої історії України. Проведення там фестивалю сучасного мистецтва неминуче створює діалог між історією будівлі, історією міста й сьогоднішньою культурою. Організатори обіцяють уперше відкрити для відвідувачів частини МЦКМ, які раніше були закриті для публіки. Це важливо не лише як архітектурна цікавинка, а як жест повернення міського простору людям: приховане стає видимим, закрите — відкритим, а будівля перетворюється на активного учасника фестивалю.
Програма обіцяє п’ять днів театральних вистав, концертів, перформансів, виставок, дискусій і міжнародної конференції. Такий формат відповідає природі «Гогольфесту», який ніколи не був фестивалем одного жанру. Його сила — у перетині дисциплін, у тому, що глядач може прийти на концерт, потрапити на інсталяцію, побачити перформанс, залишитися на дискусію й вийти з відчуттям не окремої події, а цілісного культурного досвіду. У час, коли українське суспільство живе в режимі постійної напруги, саме такі багатошарові події допомагають не втратити здатність до складної розмови.
Окремою локацією стане покинутий Кінопалац. Перший і другий поверхи будівлі планують перетворити на мистецький простір, де близько 50 художників з України та Європи представлять розписи, інсталяції та імерсивні перформанси. Це один із найцікавіших елементів фестивалю, бо він працює з темою занедбаного міського простору. У Києві багато будівель, які перебувають між минулим і майбутнім: вони вже не виконують старої функції, але ще не отримали нової. Мистецтво в таких місцях може бути не просто декорацією, а способом тимчасово повернути будівлю в життя, показати її потенціал і поставити питання про те, як місто поводиться зі своїми порожніми просторами.
Музична програма проходитиме на двох сценах — у будівлі МЦКМ і просто неба. Хедлайнером стане гурт DakhDaughters, а завершиться фестиваль спільним перформансом DakhaBrakha та польських циркових артистів із відеоартом. Для «Гогольфесту» ці імена не випадкові. DakhDaughters і DakhaBrakha давно асоціюються з українським театрально-музичним експериментом, міжнародною видимістю України й поєднанням фольклорних, авангардних, драматичних і перформативних форм. Їхня присутність у програмі підкреслює спадковість фестивалю: він повертається не як музей власної історії, а як жива платформа для тих митців, які формували сучасний образ української культури у світі.
Особливе значення має культурно-соціальна конференція «Антидот», присвячена ролі культури в протидії дезінформації та маніпуляціям. У країні, проти якої Росія веде не лише військову, а й інформаційну війну, така тема є політично важливою. Дезінформація працює не тільки через фейки, а й через руйнування довіри, викривлення історії, підміну понять, виснаження суспільства й нав’язування відчуття безсилля. Культура може бути антидотом саме тому, що вона повертає людям складність, пам’ять і здатність розрізняти сенси. Коли суспільство має власні образи, тексти, музику, театр і мистецькі практики, ним складніше маніпулювати.
До програми конференції мають увійти дискусії за участю ініціатив із різних регіонів України та представників українців за кордоном. Це важливо, бо сучасна українська культура давно не обмежується столицею. Після 2022 року мільйони українців опинилися в інших містах і країнах, багато культурних ініціатив змінили географію, а регіональні спільноти стали ключовими носіями стійкості. Якщо фестиваль зможе поєднати київську сцену, регіональний досвід і голос українців за кордоном, він стане не просто подією в центрі столиці, а майданчиком для ширшої розмови про те, як культура тримає країну разом.
Ціна абонемента на п’ять днів становить 900 гривень. У нинішніх умовах це також показова деталь: фестиваль намагається залишатися доступним для широкої аудиторії, а не перетворюватися на закриту подію для вузького кола. Для культури під час війни доступність має принципове значення. Люди потребують не тільки гуманітарної допомоги, безпеки й роботи, а й можливості бути частиною спільного культурного досвіду. Події на кшталт «Гогольфесту» допомагають повертати відчуття нормальності, але не фальшивої, а тієї, яка визнає травму й водночас не дозволяє їй повністю поглинути життя.
У 2019 році «Гогольфест» отримав відзнаку як один із п’яти найактуальніших фестивалів Європи за версією EFFE. У 2024 році він став першим представником України в межах програми Європейської столиці культури 2029 у Любліні. Це свідчить, що фестиваль давно працює не лише для внутрішньої аудиторії, а й у міжнародному культурному полі. Для України це має особливе значення: у світі нас часто бачать через війну, але саме культура показує, за що ця війна ведеться. Україна захищає не абстрактну територію, а простір мови, пам’яті, музики, театру, міст, спільнот і творчої свободи.
Повернення «Гогольфесту» до Києва можна сприймати як культурний жест спротиву. Росія намагається зруйнувати українські міста, позбавити людей відчуття майбутнього й нав’язати логіку виживання. Фестиваль сучасного мистецтва в центрі столиці відповідає на це протилежною логікою: Україна не лише обороняється, а й створює. Вона проводить вистави, відкриває закриті простори, збирає митців, говорить із Європою, організовує дискусії про дезінформацію й повертає глядачам право на складні емоції. У цьому сенсі культура не відволікає від війни, а допомагає зрозуміти її глибший сенс.
Ювілейний «Гогольфест» у Києві стане подією, де минуле фестивалю зустрінеться з новою реальністю країни. За двадцять років Україна змінилася, але потреба в мистецтві, яке не боїться експерименту, лише посилилася. Якщо фестиваль зможе поєднати масштаб, пам’ять, міжнародність і актуальну розмову про війну, дезінформацію та культурну стійкість, його повернення матиме значення далеко за межами афіші. Це буде не просто п’ять днів подій у МЦКМ і Кінопалаці, а нагадування: навіть у найважчі часи країна має право на уяву, сцену, голос і майбутнє.
