Україна та Південна Корея домовилися спільно шукати рішення щодо північнокорейських військових, які потрапили в український полон під час війни. Головним принципом у цьому питанні стане повага до бажання самих полонених, а будь-які подальші дії мають відповідати міжнародному праву та гуманітарним нормам. Про результати переговорів президентів Володимира Зеленського та Лі Чже Мьона повідомило південнокорейське агентство Yonhap News Agency.
Розмова лідерів відбулася 8 липня в Анкарі, де проходив саміт НАТО. Президент Південної Кореї прибув на захід як очільник держави-партнера Альянсу, а український президент використовував міжнародний майданчик для переговорів про подальшу підтримку України та безпекову співпрацю.
Однією з окремих тем зустрічі стала доля військовослужбовців КНДР, яких українські сили взяли в полон. Київ і Сеул погодилися, що рішення не повинне ухвалюватися автоматично або всупереч волі цих людей.
Полонених не повертатимуть туди, де їм може загрожувати небезпека
Йдеться про двох північнокорейських військових, захоплених українськими силами на початку 2025 року. Вони були направлені до Курської області для участі у війні на боці Росії, а після потрапляння в полон, за інформацією південнокорейської сторони, висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї.
Під час переговорів Зеленський і Лі Чже Мьон погодили принциповий підхід: подальшу долю полонених необхідно визначати відповідно до міжнародних норм, гуманітарних міркувань та їхнього особистого вибору.
У Сеулі окремо звернули увагу на принцип невислання, відомий у міжнародному праві як non-refoulement. Його суть полягає в тому, що людину не можна примусово повертати до держави або на територію, де їй реально можуть загрожувати переслідування чи серйозні порушення прав людини. Саме цей принцип може мати визначальне значення у випадку північнокорейських військовополонених, якщо вони остаточно підтвердять небажання повертатися до КНДР.
Позиція Сеула щодо таких випадків була сформульована й раніше. Південнокорейська влада заявляла про готовність приймати північнокорейських військових, захоплених Україною, якщо вони добровільно захочуть переїхати до Південної Кореї. Таким чином, нинішня домовленість на президентському рівні стала продовженням консультацій, які вже проводили представники двох держав.
Наприкінці червня Україна та Південна Корея також обговорювали питання полонених на рівні зовнішньополітичних відомств. Тоді сторони заявили про намір шукати рішення на основі міжнародного права та гуманітарних принципів.
Сеул підтвердив новий пакет допомоги Україні
Переговори Зеленського та Лі Чже Мьона не обмежувалися питанням північнокорейських військових. Південнокорейський президент також поінформував українського колегу про план надати Україні допомогу на 100 мільйонів доларів.
У Сеулі пояснювали цей крок прагненням підтримати міжнародний мир і безпеку. Зеленський, зі свого боку, подякував за допомогу та наголосив на важливості співпраці з міжнародними партнерами для завершення війни й відновлення миру.
Окремо український президент звернув увагу на майбутню відбудову країни. Київ розраховує, що після завершення бойових дій південнокорейська держава та бізнес братимуть активну участь у відновленні України.
Для Південної Кореї тема військових КНДР має особливе значення. Йдеться не лише про участь громадян Північної Кореї у війні на боці Росії, а й про складне питання їхнього майбутнього після потрапляння в полон. Сеул наполягає, що у випадку відмови людини повертатися до КНДР її вибір не можна ігнорувати.
Рішення залежатиме від волі самих військових
Домовленість між Зеленським і Лі Чже Мьоном поки не означає автоматичного перевезення полонених до Південної Кореї. Вона визначає основні правила, за якими Україна та Сеул мають діяти далі.
Ключовими залишаються три умови: дотримання міжнародного права, гуманне поводження та особиста воля кожного полоненого. Тобто остаточне рішення повинне враховувати не лише дипломатичні інтереси країн, а насамперед позицію самих людей.
Такий підхід має особливе значення через специфіку північнокорейського режиму та ризики, про які говорить південнокорейська сторона. Саме тому примусове повернення не розглядається як безумовний сценарій, а можливість переїзду до Південної Кореї залишається реальною за добровільного рішення полонених.
Переговори в Анкарі показали, що питання двох військовослужбовців уже вийшло за межі суто військової теми. Тепер воно стало предметом прямого діалогу між президентами України та Південної Кореї. Подальші кроки залежатимуть від юридичних процедур, міжнародних норм та остаточного волевиявлення самих полонених.
