Верховний Суд завершив ще один ключовий судовий процес навколо ландшафтного заказника «Протасів Яр» у Києві. 22 липня касаційна інстанція закрила провадження за позовом приватного товариства, яке намагалося частково скасувати рішення Київської міської ради про створення природоохоронної території. Суди першої та апеляційної інстанцій раніше відмовили позивачеві, а перед розглядом касаційної скарги компанія відмовилася від своїх вимог. Верховний Суд прийняв цю відмову, тому попередні рішення залишилися чинними, а постанова не підлягає подальшому оскарженню.
Йдеться про окремий процес, пов’язаний із ділянкою площею приблизно 1,2 гектара, на яку претендувала компанія «Енсо Груп». Підприємство намагалося довести, що включення землі до складу заказника порушує його інтереси та перешкоджає реалізації будівельного проєкту. Суд першої інстанції встановив, що договір оренди цієї землі завершився ще у 2013 році, а на момент створення заказника компанія не мала права користування ділянкою. У квітні 2026 року апеляційна інстанція також відмовила «Енсо Груп», після чого товариство звернулося до Верховного Суду.
Остаточне закриття провадження означає, що приблизно 1,2 гектара залишаються у складі природоохоронної території. Ця ділянка має особливе значення для цілісності Протасового Яру, оскільки є своєрідною буферною зоною між природною частиною заказника та рекреаційною територією з лижними схилами. Виключення землі зі складу заказника могло б відкрити шлях до нового будівництва і створити небезпечний прецедент для подальшого дроблення зеленої зони.
Рішення від 22 липня доповнило іншу важливу перемогу громади, здобуту 24 червня. Тоді Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув справу щодо 16,5749 гектара, які належать ТОВ «Протасів Яр». Компанія вимагала визнати недійсними положення рішення Київради від 14 липня 2022 року, якими її земельні ділянки включили до ландшафтного заказника. Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Київради та громадської організації «Захистимо Протасів Яр», скасував несприятливі для громади рішення попередніх інстанцій і відмовив товариству в задоволенні зустрічного позову.
Саме цей процес викликав найбільше занепокоєння навесні 2026 року. 5 березня Північний апеляційний господарський суд залишив чинним рішення Господарського суду Києва, яке частково задовольняло вимоги ТОВ «Протасів Яр». Фактично це створювало загрозу втрати охоронного статусу для близько 16 гектарів — основної частини урочища. Для громади та активістів таке рішення означало ризик повернення масштабної забудови на територію, за збереження якої вони боролися роками.
Київрада та громадська організація «Захистимо Протасів Яр» подали касаційні скарги. Верховний Суд дійшов висновку, що надання ділянкам природоохоронного статусу не було неправомірним втручанням у право власності товариства. Суд також звернув увагу на міжнародні зобов’язання України щодо охорони природної спадщини, біологічного різноманіття, дикої флори й фауни та європейських ландшафтів. Постанова від 24 червня стала остаточною і не підлягає оскарженню.
Отже, два різні процеси, що стосувалися майже всієї площі заказника, завершилися на користь збереження зеленої зони. Спочатку Верховний Суд підтвердив природоохоронний статус 16,5 гектара, а згодом закрив провадження щодо ще приблизно 1,2 гектара. Активісти неодноразово наголошували, що окремі позови фактично були спробою розібрати Протасів Яр на частини. Навіть якщо кожна компанія оскаржувала статус лише конкретних ділянок, сукупним наслідком могло стати знищення заказника як цілісного природного простору.
Протасів Яр займає близько 20 гектарів у Солом’янському районі столиці. Це одна з найбільших зелених зон поблизу центральної частини Києва, де природний рельєф, схили, дерева та відкриті галявини збереглися всередині щільної міської забудови. Приблизно 2,5 гектара перебувають у комунальній власності, близько 16 гектарів приватизувало ТОВ «Протасів Яр», а ще приблизно 1,2 гектара раніше орендувала «Енсо Груп». Така структура землекористування роками створювала конфлікт між приватними інтересами та правом громади зберігати природну й рекреаційну територію.
ТОВ «Протасів Яр» пов’язують із бізнес-групою «Континіум», найбільш відомою завдяки мережі автозаправних комплексів WOG. Серед співвласників групи називають народного депутата Степана Івахіва, Світлану Івахів і бізнесмена Сергія Лагура. Водночас перемоги в процесах щодо статусу заказника не означають автоматичного завершення всіх майнових суперечок. Окремо прокуратура вимагає повернення частини земель територіальній громаді Києва та скасування реєстрації приватного права власності. Тож питання власності ще може розглядатися в судах, однак природоохоронний статус території вже підтверджено.
Історія захисту Протасового Яру стала одним із найпомітніших прикладів громадської боротьби за зелені зони Києва. У 2019 році після встановлення паркану й початку вирубування дерев місцеві мешканці об’єдналися проти забудови. Рух очолив Роман Ратушний, який створив ініціативу, а згодом громадську організацію «Захистимо Протасів Яр». Активісти проводили акції, збирали документи, зверталися до міської влади та долучалися до судових процесів. Через суди їм вдалося зупинити будівельні роботи, а локальний конфлікт поступово перетворився на загальноміську дискусію про право громади визначати майбутнє Києва.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Роман Ратушний став до лав Сил оборони. Він загинув 9 червня 2022 року під час бою поблизу Ізюма. Уже в липні того ж року Київрада проголосувала за створення ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр», присвятивши його пам’яті активіста. Це рішення мало не лише екологічне, а й символічне значення: справа, якій Ратушний присвятив роки життя, отримала юридичне закріплення після його загибелі.
Важливою частиною судового захисту стало збереження доступу громади до території. Матеріали справи передбачають безстроковий земельний сервітут на ділянки загальною площею 16,5749 гектара для функціонування заказника та проходу відвідувачів. Це означає, що власник не може перетворити зелену зону на закриту приватну територію й позбавити мешканців можливості користуватися нею.
Для громади нинішня перемога є не лише юридичною. Вона підтверджує, що послідовна участь мешканців, фахова правова робота та суспільна увага можуть впливати на майбутнє міста. Збереження Протасового Яру стало продовженням справи Романа Ратушного та нагадуванням, що зелені зони — це не вільні майданчики для будівництва, а частина спільної спадщини Києва. Наступним завданням міста має стати виконання судових рішень, належна охорона території та її розвиток як відкритого природного простору без втрати унікального ландшафту.
