Українські посадовці та члени їхніх сімей задекларували за підсумками 2025 року криптовалюту загальною вартістю майже 839 мільйонів гривень. Такі дані отримало Національне агентство з питань запобігання корупції після аналізу поданих щорічних декларацій. Найдорожчі криптоактиви вказали декларанти, пов’язані зі столицею, однак значні суми також зафіксовані в Одеській, Київській, Дніпропетровській і Закарпатській областях.
Криптовалюта в українській системі декларування належить до віртуальних активів. Посадовці мають зазначати її назву, кількість, дату набуття, вартість на момент придбання та власника. Відомості можуть стосуватися як самих декларантів, так і членів їхніх сімей. Наявність криптоактивів у декларації сама собою не свідчить про порушення, однак дає змогу зіставляти вартість майна з офіційними доходами та іншими задекларованими ресурсами.
Найпопулярнішим серед декларантів цифровим активом став стейблкоїн Tether, відомий під позначенням USDT. Його сукупна задекларована вартість перевищила 278 мільйонів гривень. Цей актив прив’язаний до курсу долара США та часто використовується для збереження коштів і проведення операцій на криптовалютних платформах.
На другому місці опинився Bitcoin, якого посадовці та їхні родини задекларували на суму понад 150 мільйонів гривень. Ethereum посів третю позицію з показником понад 100 мільйонів гривень. Вартість задекларованого Ripple перевищила 46 мільйонів гривень, а Binance Coin — дев’ять мільйонів гривень. Разом ці п’ять активів становлять значну частину всього задекларованого криптовалютного портфеля.
Найбільшу сукупну вартість цифрових активів — понад 623 мільйони гривень — зазначили особи, які під час заповнення декларації обрали для своєї посади категорію «Інше». Такий показник об’єднує різні групи декларантів, які не належать безпосередньо до стандартних категорій державної служби або місцевого самоврядування.
Серед державних службовців найбільше криптовалюти задекларували представники категорії «В» — на суму понад 109 мільйонів гривень. Посадовці категорії «Б» зазначили цифрові активи більш ніж на 52 мільйони гривень, а категорії «А» — понад 19 мільйонів. Представники п’ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування задекларували криптовалюту вартістю більш ніж 14 мільйонів гривень.
За географічним розподілом лідирує Київ. Столичні посадовці та члени їхніх сімей відзвітували про криптоактиви майже на 265 мільйонів гривень. В Одеській області задекларована сума перевищила 99 мільйонів, у Київській — 70 мільйонів, у Дніпропетровській — 63 мільйони, а в Закарпатській — 57 мільйонів гривень.
НАЗК також проаналізувало витрати декларантів за межами України протягом 2025 року. Найбільший обсяг закордонних видатків припав на Туреччину — понад 1,15 мільярда гривень. На другому місці опинилася Австрія, де посадовці та члени їхніх сімей задекларували витрати на 698,3 мільйона гривень. Третю позицію посіли Сполучені Штати Америки з показником 296,9 мільйона гривень.
Такі суми можуть охоплювати різні види витрат, які відповідно до законодавства підлягають декларуванню. Йдеться, зокрема, про придбання майна, оплату послуг, оренду, навчання, лікування, подорожі та інші значні платежі. Для оцінки кожного окремого випадку необхідно враховувати джерела коштів, склад сім’ї, вид операції та дані за попередні звітні періоди.
Окремим напрямом аналізу стали готівкові заощадження. Найбільше коштів декларанти традиційно зберігають у гривні. Серед іноземних валют переважають долар США та євро. Водночас у деклараціях зафіксована готівка майже у 90 валютах світу. До п’ятірки валют із найбільшими задекларованими обсягами також увійшли угорський форинт і японська єна.
Значний масив даних стосується нерухомості за кордоном. Посадовці та члени їхніх сімей задекларували право власності на 3904 об’єкти за межами України. Їхня загальна вартість перевищує 4,1 мільярда гривень. Найбільше таких об’єктів розташовано в Німеччині — 757. У Польщі задекларовано 503 об’єкти, в Іспанії — 282, у Болгарії — 251, а у Великій Британії — 161.
Понад три чверті закордонної нерухомості становлять квартири. Загалом у деклараціях зазначено 3064 такі об’єкти. На другому місці перебувають житлові будинки, яких нарахували 362. Решту становлять земельні ділянки, нежитлові приміщення, гаражі та інші види нерухомого майна.
Більша частина закордонних об’єктів оформлена не на самих посадовців, а на членів їхніх сімей. Родичі декларантів володіють 2033 об’єктами загальною вартістю близько 2,2 мільярда гривень. На самих посадовців оформлено 1871 об’єкт вартістю понад 1,9 мільярда гривень.
За сукупною задекларованою вартістю найдорожча нерухомість розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії. При цьому кількість об’єктів і їхня загальна вартість не завжди співвідносяться безпосередньо. Невелика кількість квартир або будинків у країнах із дорогим ринком житла може коштувати більше, ніж сотні об’єктів у державах із нижчими цінами.
Ще одна велика категорія активів — дорогоцінні метали. Їхня загальна задекларована вартість перевищила 1,2 мільярда гривень. Безпосередньо посадовці зазначили дорогоцінні метали на суму понад 952,5 мільйона гривень, а члени їхніх сімей — більш ніж на 247,9 мільйона.
Основним активом у цій категорії стало золото у злитках або пластинах. Його сукупна вартість перевищила 1,05 мільярда гривень. Саме золото становить переважну частину задекларованих дорогоцінних металів як у посадовців, так і в їхніх родичів.
На другій позиції перебувають монети загальною вартістю 139,7 мільйона гривень. Срібло у злитках або пластинах задекларували більш ніж на 4,6 мільйона гривень, золото в порошку — на понад 1,6 мільйона. Вартість платини у злитках або пластинах перевищила 746 тисяч гривень, а паладію — 286 тисяч.
Оприлюднена НАЗК статистика демонструє, що майновий стан українських декларантів дедалі складніше оцінювати лише за традиційними категоріями нерухомості, автомобілів, банківських рахунків і готівки. До структури активів активно входять криптовалюта, дорогоцінні метали та власність у різних країнах.
Водночас узагальнені показники не дають підстав автоматично робити висновки про незаконне збагачення конкретної людини. Для цього необхідна повна перевірка декларації, аналіз доходів, договорів, банківських операцій, часу та умов придбання майна. Саме зіставлення цих даних дозволяє встановити, чи відповідає задекларований рівень статків законним джерелам доходу.
Система електронного декларування залишається одним із ключових інструментів контролю за доброчесністю публічних службовців. Вона дає громадськості та уповноваженим органам можливість бачити загальну структуру майна посадовців, відстежувати суттєві зміни й виявляти ризикові операції.
Дані за 2025 рік показують, що значні кошти посадовців та їхніх сімей зосереджені не лише у валютній готівці й нерухомості, а й у цифрових та фізичних інвестиційних активах. Тому ефективність фінансового контролю дедалі більше залежить від здатності держави перевіряти криптовалютні операції, встановлювати реальних власників закордонного майна та підтверджувати вартість дорогоцінних металів.
