У Києві з 1 серпня почне діяти новий пересадковий QR-квиток, який дозволяє протягом 90 хвилин необмежену кількість разів користуватися різними видами комунального громадського транспорту. Вартість такого квитка становить 60 гривень. Ним можна оплачувати поїздки в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і на фунікулері.
Новий тариф має спростити пересування містом для пасажирів, чиї маршрути передбачають кілька пересадок. Раніше за кожну окрему поїздку в різних видах транспорту необхідно було платити повторно. Тепер людина може один раз придбати пересадковий квиток і впродовж визначеного часу змінювати транспорт без додаткової оплати.
Після придбання квиток зберігається в застосунку «Київ Цифровий» протягом 15 днів. Відлік 90 хвилин починається не в момент оплати, а лише після першої валідації. Це дає пасажиру можливість купити квиток заздалегідь і активувати його безпосередньо перед початком маршруту.
Для першої поїздки QR-код потрібно відсканувати у валідаторі в салоні наземного транспорту або на турнікеті метрополітену. Під час кожної наступної пересадки пасажир має повторно скористатися тим самим кодом. Система фіксує всі валідації, однак додаткові кошти за них у межах 90-хвилинного періоду не списуються.
Таким чином, пасажир може розпочати маршрут автобусом, пересісти на метро, а після цього скористатися трамваєм чи тролейбусом. Кількість пересадок формально не обмежується, якщо всі вони відбуваються у межах часу дії квитка. Головною умовою залишається обов’язкова валідація під час кожної нової поїздки.
Під час контролю достатньо показати активний QR-квиток працівнику транспортної служби. Після сканування контролер побачить інформацію про його активацію та всі поїздки, здійснені протягом 90 хвилин. Окремо демонструвати історію оплат або підтверджувати кожну пересадку пасажиру не потрібно.
Водночас пересадковий квиток є персональним у межах конкретного маршруту. Передавати його іншій людині не можна. Цим він відрізняється від звичайних QR-квитків, які в окремих випадках можна придбати одразу для кількох пасажирів або передати іншому користувачеві.
У КМДА наголосили, що запровадження нового продукту не скасовує звичайні способи оплати. Вартість стандартних QR-квитків не змінюється. Транспортні картки, банківські картки, проїзні та інші доступні засоби оплати продовжують діяти за чинними правилами.
Знижки на поїздки й надалі застосовуватимуться лише під час використання транспортної картки або проїзних. Пересадковий QR-квиток має фіксовану вартість у 60 гривень незалежно від фактичної кількості використаних видів транспорту. Тому вигідність нового тарифу залежатиме від конкретного маршруту пасажира.
Придбати квиток можна через застосунок «Київ Цифровий». Для цього необхідно відкрити розділ придбання QR-квитків, обрати категорію «Міський транспорт», а потім тип квитка «Пересадковий». Після оплати код з’явиться в застосунку й буде доступним до активації протягом 15 днів.
Також новий квиток продають у спеціальних терміналах. Такий спосіб може бути зручним для пасажирів, які не користуються смартфоном, не мають встановленого міського застосунку або не можуть провести оплату онлайн. Інформацію про розташування терміналів міська влада публікує на офіційних транспортних ресурсах.
Запуск пересадкового тарифу відбувся невдовзі після суттєвого подорожчання проїзду. З 15 липня вартість однієї поїздки в комунальному транспорті Києва підвищили до 30 гривень. За умови одночасного поповнення транспортної картки на 50 поїздок ціна однієї поїздки знижується до 25 гривень.
Вартість безлімітного місячного проїзного становить 3656 гривень. На цьому тлі пересадковий QR-квиток за 60 гривень фактично дорівнює вартості двох окремих разових поїздок. Пасажир починає економити лише тоді, коли встигає здійснити щонайменше три поїздки або скористатися трьома видами транспорту в межах 90 хвилин.
Саме ця особливість викликала критику з боку громадської організації «Пасажири Києва». Активісти вважають запропонований тариф нераціональним через фактичний стан транспортної системи столиці. За їхніми словами, затори, тривалі очікування та великі інтервали руху можуть не дозволити людині повноцінно скористатися перевагами квитка.
У громадській організації зазначають, що за 90 хвилин київський пасажир часто встигає здійснити лише дві поїздки. У такому випадку він сплачує ті самі 60 гривень, які коштували б два звичайні входи до транспорту. Реальної фінансової вигоди квиток не дає, хоча й може бути зручнішим через можливість змінювати маршрут.
Особливо складною ситуація може бути у віддалених районах, де наземний транспорт рухається з великими інтервалами. Частина часу дії квитка витрачатиметься не на поїздку, а на очікування автобуса, тролейбуса чи трамвая. У години пік до цього додаються затори, які значно збільшують тривалість маршруту.
Наприклад, пасажир може витратити 20–30 хвилин на очікування першого автобуса, ще близько години — на дорогу до станції метро та пересадку. У такому разі часу для наступної поїздки майже не залишиться. Формально безлімітний тариф фактично перетворюється на оплату двох стандартних поїздок.
Водночас для маршрутів із добре синхронізованим транспортом нова система може бути корисною. Якщо людина швидко дістається до метро, пересідає на іншу лінію, а потім користується наземним транспортом, вона зможе здійснити три чи більше валідацій без повторної оплати.
Пересадковий квиток також може бути зручним для нерегулярних пасажирів, туристів і гостей міста, які не мають транспортної картки та не купують місячний проїзний. Він дозволяє не розраховувати точну кількість потрібних поїздок і не купувати кілька окремих QR-кодів.
Для постійних користувачів транспорту економічна доцільність менш очевидна. Вони можуть платити 25 гривень за поїздку під час поповнення транспортної картки на 50 поїздок. За такого тарифу три поїздки коштуватимуть 75 гривень, тобто пересадковий квиток дозволить заощадити 15 гривень, але лише за умови, що всі три поїздки вкладуться у півтори години.
Активісти пропонували міській владі ширше перейти до європейської моделі оплати громадського транспорту. Вона передбачає, що пасажир платить не за кожну посадку, а за визначений період часу. У межах цього періоду можна користуватися всіма видами транспорту та робити необхідні пересадки.
Така система діє у багатьох європейських містах і розглядає поїздку як єдиний маршрут від початкової до кінцевої точки. Пасажира не карають додатковою оплатою за те, що прямого транспортного сполучення між районами немає і доводиться пересідати.
У Києві чинна модель тривалий час ґрунтувалася на оплаті кожного входу. Через це мешканець району з незручним сполученням міг платити значно більше за людину, яка користується прямим маршрутом або живе поруч із метро. Пересадковий квиток частково виправляє цю нерівність, однак його ціна та тривалість залишаються предметом дискусії.
Окреме питання стосується того, чому період дії обмежили саме 90 хвилинами. Для центральних районів цього часу часто достатньо, однак для поїздок між околицями міста він може бути надто коротким. Київ має значну площу, а маршрути з Троєщини, Виноградаря, Борщагівки чи віддалених частин Голосіївського району можуть тривати понад півтори години.
До того ж тривалість поїздки залежить не лише від пасажира. На неї впливають дорожні аварії, затори, перекриття вулиць, повітряні тривоги, технічні несправності та нерегулярний рух транспорту. У разі таких обставин людина може втратити право на пересадку не через власну затримку.
Важливим для пасажирів буде і технічне функціонування системи. Валідатори повинні коректно розпізнавати один і той самий QR-код під час повторних поїздок, а контролери — бачити актуальну історію валідацій. Збої можуть призвести до конфліктів, якщо система помилково покаже квиток як неактивний або завершений.
Міській владі також доведеться чітко пояснити, що відбувається, якщо пасажир зайшов у транспорт до завершення 90 хвилин, але його поїздка триває довше. Логічно, що вирішальним має бути момент валідації, однак правила повинні бути сформульовані однозначно й доступно.
Запровадження пересадкового QR-квитка є першим помітним кроком до тарифів, побудованих на тривалості поїздки. Його практична ефективність залежатиме від того, скільки пасажирів ним користуватимуться, які маршрути обиратимуть і чи дозволить реальна швидкість транспорту вкладатися у встановлений час.
Після запуску місто зможе проаналізувати кількість проданих квитків, середню кількість пересадок, популярні комбінації маршрутів та випадки завершення 90-хвилинного періоду. На основі цих даних тариф можна буде переглянути, збільшити термін дії або запропонувати кілька часових варіантів.
Наприклад, окрім 90-хвилинного квитка, у майбутньому могли б з’явитися тарифи на 30, 60, 120 хвилин або на добу. Це дозволило б пасажирам обирати продукт відповідно до довжини маршруту, а не платити однакову суму за коротку та тривалу поїздку.
Поки що пересадковий QR-квиток залишається компромісом між старою системою оплати кожного входу та повноцінною часовою тарифікацією. Він може бути вигідним для складних маршрутів із трьома або більше пересадками, однак за умов заторів і великих інтервалів руху його переваги можуть залишитися переважно формальними.
