Видавничій групі «Ранок» знадобиться близько трьох років, щоб повністю відновити роботу після російської атаки на її логістичний центр у Харкові 1 серпня. Внаслідок удару дронами та масштабної пожежі компанія втратила більшу частину книжкових запасів, складське обладнання й один із ключових елементів своєї системи постачання.
Голова правління групи Віктор Круглов оцінив вартість згорілих книг у 1 мільярд гривень. Ця сума дорівнює приблизно річному обороту всієї корпорації. Додаткові збитки від зруйнованої інфраструктури, автоматизованих систем та іншого обладнання становлять близько 5 мільйонів доларів.
На атакованому складі зберігалося приблизно 70% усіх накладів видавничої групи. Пожежа знищила близько восьми мільйонів примірників навчальної, дитячої та художньої літератури. Для українського книжкового ринку це одна з найбільших одночасних втрат готової продукції від початку повномасштабного вторгнення.
Серед знищених книг було до мільйона підручників для учнів четвертих і дев’ятих класів. Їх підготували до нового навчального року та подальшого постачання школам, книгарням і покупцям. Втрата такого обсягу навчальної літератури може вплинути на строки виконання замовлень і потребуватиме повторного друку значних тиражів.
Крім підручників, на складі зберігалося понад шість мільйонів комерційних видань брендів, що входять до групи «Ранок». Йдеться про книги видавництв «Фабула», «Жорж», «Ще Одну Сторінку», Varvar Publishing та інших проєктів корпорації.
Знищені наклади охоплювали різні жанри й читацькі аудиторії. На складі перебували дитячі книжки, перекладна та українська художня література, нонфікшн, навчальні посібники й новинки, які ще не встигли надійти до магазинів.
Близько 10% втраченої продукції належало приблизно 250 стороннім постачальникам, які співпрацювали з мережею книгарень «КнигоЛенд». Серед них були Artbooks, «Урбіно», Glimmer, KiT, «Хто це?» та інші українські видавництва.
Таким чином, наслідки атаки вийшли далеко за межі однієї компанії. Частина невеликих видавництв могла зберігати в логістичному центрі значну частку власних накладів. Для них втрата книжок означає не лише недоотриманий прибуток, а й необхідність шукати кошти на повторний друк.
Автоматизований склад забезпечував приймання продукції, її облік, зберігання, комплектування та відправлення. Через нього книги надходили до торговельної мережі, незалежних магазинів, шкіл і покупців, які оформлювали замовлення в інтернеті.
Після знищення об’єкта компанія втратила не тільки товарні запаси, а й налагоджену систему логістики. Відновити її в попередньому вигляді швидко неможливо, навіть якщо частину книг повторно надрукують у найближчі місяці.
Одразу після атаки група створила антикризовий штаб. Його учасники оцінюють збитки, визначають першочергові завдання та розробляють нову модель постачання. Компанія планує повністю перебудувати логістичну систему, щоб у майбутньому не зберігати більшість накладів в одному місці.
Нова модель передбачатиме використання кількох невеликих складів замість одного великого центру. Окремо має працювати єдиний цех комплектування, де формуватимуть замовлення для книгарень і покупців.
Розподіл запасів між різними об’єктами має зменшити ризик одночасної втрати більшості продукції внаслідок нового удару. Водночас така система буде складнішою й дорожчою в управлінні. Компанії доведеться координувати переміщення книжок між складами, синхронізувати залишки та змінити програмне забезпечення для обліку.
Для повного відновлення необхідно знайти нові приміщення, встановити стелажі, закупити складську техніку та відновити автоматизовані процеси. Також потрібно сформувати нові запаси книг, більшість яких доведеться друкувати повторно.
Саме поєднання інфраструктурних втрат і знищення мільйонів примірників пояснює прогноз у три роки. Компанія може частково відновити окремі операції значно швидше, однак повернення до попереднього обсягу товарів, продажів і логістичних можливостей потребуватиме тривалого часу.
Після атаки мережа «КнигоЛенд» тимчасово припинила приймати онлайн-замовлення. Це пов’язано з тим, що знищений склад був головним майданчиком для комплектування та відправлення інтернет-покупок.
Усі фізичні книгарні мережі продовжують працювати. У них збереглися власні товарні запаси, тому покупці можуть придбати доступні книги безпосередньо в магазинах. Частина продукції також залишилася на резервних складах.
Загалом вціліло близько 30% накладів групи. Вони перебували поза знищеним логістичним центром. Саме ці залишки мають допомогти компанії підтримувати продажі до відновлення виробництва та нової системи постачання.
Однак асортимент у книгарнях може бути обмеженим. Частина популярних видань закінчуватиметься швидше, а нові поставки залежатимуть від можливостей друкарень та пріоритетів видавничої групи.
Компанії доведеться вирішити, які книги передруковувати насамперед. До переліку пріоритетів, імовірно, увійдуть підручники, видання з високим попитом і книги, за якими вже прийняли замовлення.
Повторний випуск восьми мільйонів примірників є складним завданням для всієї поліграфічної галузі. Він потребуватиме великих обсягів паперу, картону, фарб, пакувальних матеріалів і значної кількості виробничого часу.
Друкарні також мають власні заплановані замовлення, тому миттєво замінити всі втрачені наклади неможливо. Частину релізів і нових проєктів групі, ймовірно, доведеться перенести, щоб звільнити ресурси для відновлення основного асортименту.
Додатковим викликом є фінансування. Знищена продукція вже пройшла повний виробничий цикл, але ще не була продана. Видавництво витратило кошти на авторські права, переклади, редактуру, дизайн, друк і доставку, однак не отримало запланованого доходу.
Тепер ті самі витрати доведеться нести повторно. Одночасно компанії необхідно фінансувати облаштування нових складів, відновлення логістики та поточну роботу колективу.
Видавнича група звернулася до читачів із закликом підтримати її в період відновлення. Один із найбільш доступних способів — придбання електронних книжок. Для них не потрібні складські запаси та фізична доставка, а значна частина коштів надходить видавництву без додаткових логістичних витрат.
Компанія також пропонує оформлювати передзамовлення на майбутні тиражі. Це допоможе зрозуміти реальний попит і частково профінансувати повторний друк.
Покупки у фізичних книгарнях «КнигоЛенд» підтримують роботу мережі та дозволяють реалізовувати книги, які вціліли після атаки. Для компанії важливо зберегти продажі, щоб мати кошти на виплати працівникам і поступове відновлення.
Зробити внесок можна й через благодійний фонд «Ранок-Україна». Окремі видавничі бренди групи також відкрили власні рахунки для донатів.
Ще одним способом підтримки став продаж спеціальних сертифікатів. Їхні власники зможуть використати кошти на майбутні покупки, а видавництва отримають фінансування вже зараз.
Для українського книжкового ринку атака стала черговим ударом після знищення друкарень, складів, книгарень і бібліотек у різних регіонах. Харків залишається одним із головних центрів книговидання, однак постійно перебуває під загрозою російських обстрілів.
Знищення восьми мільйонів книг має не лише економічний, а й культурний вимір. Разом із готовою продукцією були втрачені україномовні підручники, дитячі видання, переклади світової літератури та роботи українських авторів.
Російський удар вплине на видавців, книгарні, авторів, перекладачів, ілюстраторів, друкарів і читачів. Через затримки з перевиданням частина книжок може надовго зникнути з продажу.
Окремо постраждали школи та родини, які розраховували отримати підручники для четвертих і дев’ятих класів. Для покриття потреб доведеться оперативно оцінити запаси в інших місцях та можливості повторного друку.
Попри масштаб втрат, керівництво групи заявляє про намір відновити роботу. Компанія не планує залишати ринок і вже перебудовує внутрішні процеси відповідно до воєнних ризиків.
Нова логістична модель має зробити систему стійкішою. Вона не поверне втрачені книги, але може запобігти повторенню ситуації, коли один удар знищує більшість запасів видавничої групи.
Найближчі місяці стануть для «Ранку» періодом термінового відновлення. Компанія має повернути онлайн-продажі, сформувати нові наклади та налагодити роботу невеликих складів.
Повноцінне відновлення триватиме значно довше. За оцінкою Віктора Круглова, для повернення до попереднього масштабу роботи потрібно близько трьох років.
