Державне бюро розслідувань завершило розшифровування бортового реєстратора фронтового бомбардувальника Су-24М, який 16 червня розбився на Хмельниччині. Зафіксовані параметри польоту свідчать, що перед падінням у літака відмовили елементи системи управління на лівому крилі, після чого машина втратила керованість і почала обертатися навколо своєї осі.
Унаслідок авіакатастрофи загинули двоє українських військових льотчиків — майор Богдан Загорулько та старший лейтенант Богдан Бабенко. Слідство наразі перевіряє кілька версій причин трагедії, а остаточний висновок мають зробити після завершення авіаційно-технічної експертизи.
Літак падав із висоти понад 600 метрів
Як повідомили в ДБР, дані бортового реєстратора дозволили відновити ключові параметри останніх секунд польоту Су-24М.
Під час польоту відбулася відмова елементів системи управління на лівому крилі. Після цього бомбардувальник утратив керованість та почав неконтрольовано обертатися навколо своєї осі. Літак падав із висоти понад 600 метрів, а його швидкість у цей момент сягала 809 кілометрів на годину.
Такі дані мають важливе значення для розслідування, оскільки дозволяють експертам відтворити розвиток аварійної ситуації та визначити, які саме технічні несправності могли зробити подальше керування літаком неможливим.
Однією з версій стало зіткнення з птахом
Командування Повітряних сил ЗСУ також завершило службове розслідування обставин катастрофи. За його попередніми висновками, причиною пошкодження літака міг бути зовнішній фактор — зіткнення з птахом.
Водночас ця версія поки не вважається остаточно встановленою. У ДБР наголошують, що для її підтвердження необхідні результати додаткових експертиз. Слідчі мають встановити, чи справді зовнішній вплив міг призвести до пошкодження систем управління та подальшої критичної втрати контролю над літаком.
Таким чином, зіткнення з птахом наразі є лише однією з робочих версій, яку необхідно підтвердити технічними дослідженнями уламків, даними реєстратора та іншими матеріалами слідства.
Експерти перевірять, чи могли льотчики врятувати літак
ДБР призначило додаткову авіаційно-технічну експертизу. Перед фахівцями поставили одразу кілька ключових запитань, від відповідей на які залежатиме остаточна версія причин авіакатастрофи.
Експерти повинні визначити, чи могли зафіксовані пошкодження систем літака спричинити настільки серйозну втрату керованості. Окремо досліджуватиметься питання, чи мав екіпаж технічну можливість відновити контроль над Су-24М після виникнення несправності та запобігти падінню.
Фахівці також мають перевірити альтернативні версії, зокрема можливі технічні несправності, стан окремих вузлів літака та інші фактори, здатні вплинути на перебіг польоту.
Лише після завершення всіх досліджень слідство зможе назвати безпосередню технічну причину катастрофи.
У катастрофі загинули Богдан Загорулько та Богдан Бабенко
Авіакатастрофа сталася ввечері 16 червня на території Хмельницької області. Розбився фронтовий бомбардувальник Су-24М зі складу 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка.
У літаку перебували двоє членів екіпажу — льотчик і штурман. Обидва загинули. Повітряні сили повідомили, що це були майор Богдан Загорулько та старший лейтенант Богдан Бабенко.
Су-24М є фронтовим бомбардувальником, який використовується для виконання бойових завдань та ураження наземних цілей. Умови експлуатації військової авіації під час повномасштабної війни створюють додаткове навантаження як на техніку, так і на екіпажі, однак слідство наразі не пов’язує катастрофу з конкретною причиною до завершення експертиз.
Остаточні причини катастрофи ще встановлюють
Кримінальне провадження розслідується за ч. 2 ст. 416 Кримінального кодексу України — порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу чи інші тяжкі наслідки.
Розшифровування бортового реєстратора вже дало слідчим важливі дані про момент виникнення аварійної ситуації, однак саме по собі воно не встановлює винних і не дає остаточної відповіді щодо причин трагедії.
Ключовим тепер стане результат авіаційно-технічної експертизи, яка має визначити, чому відмовила система управління на лівому крилі, чи стало причиною зіткнення з птахом та чи залишалася в екіпажу хоча б теоретична можливість врятувати літак. До завершення цих досліджень ДБР не робитиме остаточних висновків щодо катастрофи Су-24М на Хмельниччині.
