Президент Володимир Зеленський повідомив про створення двох нових угруповань військ для посилення оборони Донецької області. Їх очолять бригадні генерали, Герої України Андрій Білецький та Денис Прокопенко.
Як повідомив Офіс президента, відповідну пропозицію під час безпекової наради 26 серпня представив головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий. Нові структури мають підвищити ефективність управління військами на одному з найскладніших напрямків фронту.
Нові угруповання військ на Донеччині
В Офісі президента пояснили, що створення двох угруповань має посилити оборону регіону. Заступник керівника ОП Павло Паліса наголосив, що відповідальність за цей напрямок отримають командири з бойовим досвідом та авторитетом серед військових.
Рішення також підтримав командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр». Він пов’язав нову модель управління з розвитком мережецентричної війни, яка передбачає тісну координацію різних підрозділів та скорочення часу між виявленням цілі й завданням удару.
Наразі Прокопенко очолює 1-й корпус Національної гвардії «Азов», який тримає ділянку в районі Добропілля та Дружківки. Білецький командує 3-м армійським корпусом, зона відповідальності якого простягається між Лиманом у Донецькій області та Боровою на Харківщині.
Корпусна система ЗСУ на Донеччині
Поруч із корпусами Білецького та Прокопенка діють інші великі з’єднання Сил оборони. На слов’янсько-краматорському напрямку разом із 3-м армійським корпусом воює 11-й армійський корпус, який нещодавно очолив полковник Еміль Ішкулов.
За район Дружківки та Костянтинівки відповідає 19-й армійський корпус. У серпні його очолив генерал Валерій Скред. Поблизу Добропілля та південніше Покровська діють 7-й корпус Десантно-штурмових військ і 20-й армійський корпус.
Нові угруповання можуть об’єднати управління кількома корпусами, які тримають сусідні ділянки фронту. Водночас офіційної інформації про їхню структуру та конкретні зони відповідальності наразі немає.
Нова система управління військами
Нові структури можуть частково виконувати функції оперативно-стратегічної ланки управління. Подібну модель ЗСУ використовували раніше у форматі оперативно-стратегічних угруповань військ, однак під час корпусної реформи 2025 року цю ланку ліквідували.
Військовий аналітик Микола Бєлєсков вважає, що формування угруповань із кількох корпусів може розв’язати проблему управління між корпусним і стратегічним рівнями. За його оцінкою, відсутність такої проміжної ланки змушувала головнокомандувача ЗСУ брати на себе частину оперативних функцій.
На думку аналітика, нова модель може чіткіше розмежувати завдання командування та дозволити головнокомандувачу більше зосередитися на стратегічному рівні. Водночас деталі роботи нових структур військове командування поки не розкриває.
Ситуація на фронті у Донецькій області
Реорганізація системи управління відбувається на тлі активного російського наступу на Донеччині. Наприкінці весни та влітку 2026 року російська армія зосередила на цьому напрямку значні сили та продовжила спроби просунутися до ключових міст області.
Зеленський 22 серпня заявив, що Москва зберігає Костянтинівсько-Слов’янський напрямок серед головних цілей наступу. За його словами, російське керівництво прагне до кінця року повністю окупувати Донецьку та Луганську області, однак президент назвав такий сценарій нереалістичним.
Станом на 26 серпня російські війська наблизилися приблизно на шість кілометрів до Слов’янська та на вісім кілометрів до Краматорська. Інтенсивні бої тривають поблизу Рай-Олександрівки, Миколаївки, Оріхуватки, Васютинського та Малинівки.
Бої за Костянтинівку, Слов’янськ і Краматорськ
Окремим напрямком російського наступу залишається Костянтинівка. Володимир Путін ще 3 липня заявив про нібито захоплення міста, однак українська сторона це заперечує. Іноземні OSINT-аналітики також фіксують імовірну присутність українських позицій у північній частині міста.
За оцінкою українського OSINT-проєкту DeepState станом на 26 серпня, російські підрозділи намагаються проникати в житлову забудову Костянтинівки та обходити місто із заходу і сходу. Водночас складна ситуація зберігається біля Часового Яру, де російські війська посилюють тиск на фланги української оборони.
На Слов’янському напрямку російські підрозділи намагаються закріпитися в Рай-Олександрівці та проникнути в Миколаївку, розташовану приблизно за шість кілометрів від Слов’янська. Аналітики вважають, що таким чином російська армія створює умови для подальшого наступу в бік Слов’янська та Краматорська.
Російський наступ на Донеччині
Протягом серпня Міноборони РФ заявляло про захоплення 15 населених пунктів Донецької області. Серед них російська сторона називала Ганнівку неподалік Добропілля, Петрівку біля Дружківки, Оріхуватку поблизу Слов’янська та Першомар’ївку неподалік Краматорська. Українська сторона не підтверджувала всі ці заяви.
Російські війська також посилюють тиск у районах Добропілля та Лимана й намагаються наблизитися до житлової забудови. Одночасно РФ регулярно обстрілює Слов’янсько-Краматорську агломерацію.
Подальший розвиток наступу на цих напрямках може припасти на осінньо-зимовий період. На цьому тлі створення двох угруповань під командуванням Білецького та Прокопенка має посилити координацію українських сил на ключових ділянках оборони Донеччини.
