Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс різко розкритикував рішення Європейського Союзу не запроваджувати негайну повну заборону на в’їзд для російських військовослужбовців, які брали участь у війні проти України. На його думку, ситуація, коли учасники бойових дій на боці Росії потенційно можуть отримувати європейські візи, суперечить логіці санкційної політики ЄС та створює додаткові ризики для країн на східному фланзі.
В інтерв’ю Politico латвійський прем’єр емоційно відреагував на компроміс, досягнутий під час погодження останнього санкційного пакета. «Ми що, з глузду з’їхали?» — так Кулбергс прокоментував можливість видачі віз російським військовим, які воювали проти України.
ЄС не домовився про автоматичну заборону
Під час переговорів щодо нового пакета санкцій країни Європейського Союзу розділилися у питанні допуску російських комбатантів на територію ЄС. Франція та Італія виступили проти автоматичної заборони в межах санкційного механізму, наполягаючи, що це питання доцільніше регулювати через спільні візові правила.
Натомість держави Північної та Східної Європи виступали за значно жорсткіший підхід. Вони наполягали, що особи, які брали безпосередню участь у російській війні проти України, не повинні отримувати можливість вільно в’їжджати до країн ЄС.
У підсумку сторони погодили компромісний варіант. Він створює юридичне та політичне підґрунтя для обмежень щодо російських військових, але фактичне введення заборони залишається в компетенції окремих держав-членів.
Саме така невизначеність викликала різку реакцію Кулбергса. На його думку, Європа не повинна створювати ситуацію, за якої людина може брати участь у війні проти України, а пізніше претендувати на право в’їзду до Євросоюзу.
У Латвії виступили і проти діалогу з Кремлем
Критика латвійського прем’єра стосувалася не лише візового питання. Кулбергс також виступив проти спроб відновлення політичного каналу зв’язку між європейськими структурами та Кремлем.
Він заявив, що рішення про переговори з Москвою не може ухвалюватися окремими політиками без узгодження з іншими державами ЄС. На його переконання, будь-яка масштабна зміна політики щодо Росії має бути спільним рішенням країн Європейського Союзу.
Кулбергс назвав спроби вести переговори з Кремлем без очевидних ознак готовності Росії змінити свою політику марними. За його оцінкою, Москва може використати дипломатичну паузу передусім для відновлення сил та підготовки до наступних дій.
Латвійський політик вважає, що припинення бойових дій саме по собі не означатиме автоматичного зникнення російської загрози. Навпаки, країнам, які мають спільний кордон із Росією, доведеться готуватися до нового набору ризиків.
Після війни Латвія очікує нових загроз
Однією з потенційних проблем Кулбергс назвав повернення з фронту великої кількості російських військовослужбовців. Сотні тисяч людей із бойовим досвідом можуть спробувати залишити Росію та шукати можливості для життя в інших країнах, якщо економічна ситуація в РФ погіршуватиметься.
За його оцінкою, додатковою причиною міграції може стати криза російської економічної моделі, значна частина якої зараз орієнтована на потреби війни. Після завершення або заморожування бойових дій ця система може зіткнутися з необхідністю різкої перебудови.
Для Латвії та інших держав Балтії питання контролю кордонів у такій ситуації матиме безпосереднє безпекове значення. Саме тому Рига наполягає на тому, щоб механізми щодо російських військових створювалися ще до завершення війни, а не після виникнення нової кризи.
Відносини з Росією можливі лише після відповідальності
Попри жорстку позицію, Кулбергс не заявив про необхідність назавжди ізолювати Росію. Він допустив можливість відновлення відносин у майбутньому, але лише після виконання принципових умов.
Росія, за його позицією, повинна компенсувати Україні завдані війною збитки, а відповідальні за воєнні злочини мають постати перед судом. Як історичний приклад він навів післявоєнну Німеччину, яка пройшла через визнання відповідальності та покарання винних, але згодом повернулася до повноцінних відносин з іншими європейськими державами.
Таким чином, дискусія про візи для військових РФ переростає у значно ширшу суперечку про те, якою має бути політика Європи щодо Росії після війни. Для країн Балтії ключовим залишається принцип: припинення вогню не повинно автоматично означати скасування обмежень та повернення до колишніх відносин із Москвою.
