Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили записи, у яких серед іншого звучить розмова про можливі спроби політичного впливу на державний «Сенс Банк». У фрагменті жінка, яку пов’язують із керівництвом Офісу президента, переказує історію про людей, які нібито хотіли стати своєрідним «дахом» для фінансової установи. Ім’я одного з учасників у записі приховане, однак у публічному просторі припускають, що йдеться про голову парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Сам народний депутат категорично заперечив будь-які домовленості та заявив про готовність пройти поліграф.
Що прозвучало на плівках
У матеріалах, які оприлюднили НАБУ та САП, зафіксовано фрагмент розмови, в якому співрозмовниця згадує двох людей, що нібито окремо один від одного виходили з пропозиціями щодо «Сенс Банку». Одного вона називає Давидом, ім’я або прізвище іншого в оприлюдненому фрагменті приховане. Водночас із контексту випливає згадка про голову одного з комітетів Верховної Ради.
За словами співрозмовниці на записі, йшлося про модель, за якої банк нібито не мав би зазнавати атак, натомість мав би платити за таке «прикриття». Саме в цьому контексті звучить фраза про те, що установу не будуть «мочити», якщо вона буде «башляти». Формулювання на записах створюють враження обговорення неформального політичного впливу на державний банк, однак сам факт згадки певної особи в розмові третіх осіб не є доказом її участі у протиправних домовленостях.
Чому заговорили саме про Гетманцева
Після появи записів увага швидко переключилася на Данила Гетманцева. Він очолює Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та протягом останніх місяців активно коментував ситуацію навколо «Сенс Банку». Через це медіа припустили, що заблюрене ім’я на записі може стосуватися саме нього. Водночас у доступному публіці фрагменті Гетманцев прямо на ім’я не названий, тому таке ототожнення залишається припущенням.
Нардеп відреагував на публікацію записів та у своєму Telegram-каналі заявив, що не обговорював ані з Іриною Мудрою, ані з іншими особами можливість отримання контролю над державним банком. За його словами, він готовий пройти поліграф та дати покази детективам НАБУ, щоб усунути будь-які сумніви щодо своєї причетності. Гетманцев також повідомив, що вже звернувся до Бюро з цього приводу.
«Сенс Банк» опинився в епіцентрі великого розслідування
Скандал із записами розгортається на тлі значно ширшого антикорупційного розслідування. НАБУ та САП повідомляли про викриття схеми легалізації близько 150 млн грн, які, за версією слідства, були пов’язані з внесенням застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. У матеріалах операції фігурує і «Сенс Банк», а правоохоронці проводили слідчі дії щодо осіб, пов’язаних із його керівництвом та наглядовою радою.
Таким чином, нові записи з’явилися в момент, коли навколо державного банку вже сформувався значний політичний та антикорупційний контекст. Саме тому будь-які згадки високопосадовців, народних депутатів чи керівників парламентських комітетів можуть мати серйозний суспільний резонанс. Однак між розмовами на плівках, припущеннями щодо прихованих імен та процесуально доведеними фактами є принципова різниця.
Поліграф як відповідь на гучні припущення
Заява Гетманцева про готовність пройти поліграф стала спробою перевести дискусію з площини політичних звинувачень у площину перевірки фактів. Нардеп наполягає, що не мав жодних домовленостей щодо контролю над «Сенс Банком» і готовий відповідати на запитання детективів. Публічність цієї відповіді водночас збільшує тиск на НАБУ, адже тепер суспільство очікуватиме пояснення, хто саме прихований у записах за заблюреними фрагментами.
Подальший розвиток справи залежатиме від того, чи встановить слідство осіб, про яких говорять учасники записаних розмов, та чи отримає докази реальних спроб впливати на державний банк. Поки що оприлюднені плівки вже спричинили політичний скандал, але самі по собі не доводять вини людей, яких журналісти та користувачі соцмереж намагаються ідентифікувати за контекстом.
