Український скелетоніст Владислав Гераскевич заявив, що Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому виступати у шоломі із зображеннями українських спортсменів, які загинули внаслідок російської агресії. 26-річний атлет продемонстрував цей дизайн під час тренувального заїзду на зимових Олімпійських іграх в Італії, однак отримав зауваження від представника МОК щодо можливого порушення Олімпійської хартії. Ситуація спричинила резонанс у спортивному середовищі та на політичному рівні, адже питання вшанування загиблих у війні українців знову опинилося у фокусі міжнародної дискусії.
За словами Гераскевича, на шоломі зображені українські атлети, серед яких важкоатлетка Аліна Перегудова, боксер Павло Іщенко та хокеїст Олексій Логінов. Деякі з них були його друзями. Для спортсмена цей жест мав не політичний, а меморіальний характер — спробу нагадати світові про колег, які більше не зможуть вийти на старт через війну. Дизайн розробила художниця Ірина Проць, яка з початку повномасштабного вторгнення залишається у Києві. Таким чином, шолом став не лише особистим символом пам’яті, а й мистецьким висловлюванням у межах спортивного простору.
Представник МОК Тошіо Цурунага повідомив спортсмена, що використання такого шолома порушує Правило 50 Олімпійської хартії. Ця норма забороняє будь-яку політичну, релігійну або расову пропаганду на олімпійських об’єктах і покликана забезпечити нейтральність змагань. У комітеті зазначили, що не отримували офіційного запиту на використання такого дизайну під час стартів, які розпочнуться 12 лютого. Водночас Гераскевич наполягає, що йдеться про вшанування пам’яті, а не політичну агітацію.
У своїх соціальних мережах спортсмен назвав рішення таким, що «розбиває серце», та висловив відчуття несправедливості. Він наголосив, що МОК, на його думку, не дає можливості вшанувати спортсменів, які були частиною олімпійського руху. Гераскевич також заявив, що команда готує офіційний запит до МОК і боротиметься за право змагатися саме в цьому шоломі. Він звернув увагу на прецеденти, коли комітет допускав меморіальні жести в інших країнах і контекстах.
На ситуацію відреагував президент України Володимир Зеленський. У дописі в мережі X він подякував Гераскевичу за те, що той нагадує світові про ціну боротьби України. За словами глави держави, правда про загиблих українців не може вважатися недоречною чи політичною демонстрацією. Президент підкреслив, що мова йде про пам’ять і моральну відповідальність міжнародної спільноти.
Це не перший випадок, коли Гераскевич використовує олімпійську платформу для привернення уваги до війни. У 2022 році на Іграх у Пекіні, за кілька днів до повномасштабного вторгнення, він продемонстрував напис «No War in Ukraine». Тоді МОК вирішив не застосовувати санкцій до спортсмена. Поточна ситуація відрізняється тим, що комітет формально посилається на порушення правил щодо символіки, тоді як спортсмен вважає, що застосування норм є вибірковим.
Контекст загострюється на тлі рішення МОК допустити до нинішніх Ігор 13 російських атлетів у статусі індивідуальних нейтральних спортсменів. Українська сторона неодноразово критикувала таку практику, вважаючи її недостатньо жорсткою щодо країни-агресора. У цьому світлі заборона меморіального шолома сприймається частиною українського суспільства як подвійний стандарт.
Суперечка навколо шолома Гераскевича демонструє складний баланс між принципом спортивної нейтральності та правом на пам’ять. Олімпійський рух декларує аполітичність, однак у реаліях війни навіть символічні жести набувають політичного звучання. Для України це питання не лише спортивне, а й моральне — йдеться про можливість говорити про втрати на міжнародній арені, де увага світу часто розподіляється між різними кризами.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції МОК на офіційний запит української сторони. Незалежно від рішення, інцидент уже став інформаційним сигналом про те, що війна залишається частиною життя українських спортсменів навіть на найбільш нейтральних спортивних майданчиках світу.
