У Львові в будинку з Меркурієм на вулиці Січових Стрільців, 3 під час попередніх реставраційних досліджень виявили історичні настінні розписи та три денні ліхтарі австрійського періоду. Про це повідомили ініціатори проєкту з Mercury Art Center, який проводить комплексне вивчення споруди з метою її подальшого перетворення на мистецький простір. Після завершення досліджень і реставраційних робіт у будівлі планують створити артцентр.
У власності Mercury Art Center перебуває понад 2800 квадратних метрів приміщень у цій історичній споруді. Протягом 2023–2026 років команда поступово придбала частину приміщень, зокрема коридори та сходові клітки, що дозволило розпочати системні дослідження об’єкта. Реставратори вивчають будинок з огляду на його мистецьке наповнення, аналізуючи малярство, ліпнину, столярні елементи, автентичні конструкції та інші деталі, які формували історичний інтер’єр.
За словами Василя Карпіва, консерватора творів мистецтва та керівника реставраційної майстерні KARP Restorer, наразі тривають комплексні наукові дослідження для виявлення автентичних мистецьких декорацій та вивчення їхньої структури. Фахівці наголошують, що ці роботи не впливають на конструктивний стан будівлі та проводяться виключно в межах дозволених дослідницьких процедур. Протягом трьох місяців спеціалісти відкрили низку історичних розписів, які підтверджують, що більшість стін і стель у будинку були щедро оздоблені декоративним живописом.
Під час демонтажу радянських підвісних панелей дослідники також виявили конструкції денних ліхтарів, наразі зафіксовано три такі об’єкти. Денні ліхтарі були типовим архітектурним рішенням для будівель австрійського періоду. Їх облаштовували для забезпечення природного освітлення коридорів та інших слабоосвітлених зон. Конструкції виконані з металу та скла, ймовірно кольорового, однак нині вони вкриті шарами білої фарби. Реставратори ще з’ясовують, звідки саме надходило світло до цих елементів і як функціонувала система природного освітлення.
Будинок із Меркурієм, зведений у 1887 році, є пам’яткою архітектури місцевого значення. Його спорудили в стилі історизму для Дирекції залізниці. Будівля цегляна, П-подібна в плані, триповерхова з мансардою. Головний фасад виходить на вулицю Січових Стрільців, тильний — у провулок Крива Липа. На фронтоні розміщена скульптура Меркурія авторства Леонардо Марконі, що й дала споруді її популярну назву. Скульптура символізує торгівлю і комерцію, підкреслюючи функціональне призначення будівлі у час її зведення.
У 1893 році споруду продали під готель «Імперіал». У 1903 році відбулася масштабна реконструкція: приміщення перепланували, на автентичні розписи нашарували нові декоративні елементи, змінили або додали барельєфи, будівлю оснастили електрикою. Готель функціонував у період Першої та Другої світових воєн, а згодом зазнав нових трансформацій. Найбільших змін об’єкт зазнав у 1950-х роках, коли під час ремонтів історичну цінність інтер’єрів суттєво нівелювали. Стіни перемальовували понад десять разів, замуровували арки, перебудовували вікна і двері.
Після 2008 року будівлю використовували як офісну. Саме в цей період значна частина декоративних елементів була прихована під сучасними оздоблювальними матеріалами. Тепер дослідники поступово знімають пізніші нашарування, фіксуючи кожен етап історичних змін. Виявлені розписи дозволяють простежити кілька періодів оформлення інтер’єрів, що відображають еволюцію естетичних уподобань різних епох.
Після завершення наукових досліджень команда планує розробити проєктно-кошторисну документацію та програму реставраційних заходів. У Mercury Art Center зазначають, що майбутній артцентр поєднає збереження історичної спадщини з сучасними культурними функціями. Йдеться про створення відкритого простору для мистецьких подій, виставок та освітніх програм із дотриманням вимог охорони пам’яток.
Виявлення розписів і денних ліхтарів стало важливим кроком у поверненні будівлі її історичної ідентичності. У контексті воєнного часу ініціативи зі збереження та переосмислення культурної спадщини набувають особливого значення. Вони демонструють прагнення міста не лише охороняти минуле, а й інтегрувати його в сучасний культурний процес.
