Верховний Суд України залишив чинним рішення про визнання двох чоловіків сім’єю та відхилив касаційну скаргу громадського руху «Всі разом!». Про це повідомила громадська організація «Інсайт», яка відстежує справи, пов’язані із захистом прав людини. Суд також постановив, що скаргу не може подавати сторона, яка не брала участі у розгляді справи та на чиї права чи обов’язки судове рішення не має безпосереднього впливу.
Таким чином Верховний Суд підтвердив рішення судів попередніх інстанцій, які встановили факт існування сімейних відносин між двома чоловіками без укладання офіційного шлюбу. Це рішення стало важливим юридичним прецедентом у сфері визначення сімейних відносин в українському праві, адже воно базується на факті спільного проживання та ведення спільного побуту, а не на офіційному акті реєстрації шлюбу.
Касаційну скаргу у справі подавав громадський рух «Всі разом!», який заявив, що його організація втрутилася у процес через власну статутну мету — не допустити легалізації одностатевих шлюбів та партнерств в Україні. Проте Верховний Суд наголосив, що організація не була стороною у справі та не може оскаржувати рішення, яке не стосується її прав або обов’язків.
Суд підкреслив, що касаційна інстанція не розглядає подібні скарги від сторонніх осіб чи організацій, якщо вони не мають прямого юридичного інтересу у справі. Таким чином Верховний Суд фактично поставив крапку у розгляді цього питання на рівні національної судової системи.
Історія справи розпочалася у Деснянському районному суді Києва, який розглядав заяву двох чоловіків — Зоряна Кіся та Тимура Левчука. Суд встановив факт їхнього спільного проживання та наявність фактичних шлюбних відносин. Таке рішення означало юридичне визнання того, що пара веде спільне сімейне життя, попри відсутність офіційної реєстрації шлюбу.
Зорян Кісь із 2024 року працює першим секретарем Посольства України в Ізраїлі. Через дипломатичне призначення він проживав окремо від свого партнера. Саме ця обставина стала однією з причин звернення до суду, адже чоловіки хотіли, щоб їх могли направити за кордон разом як членів однієї сім’ї.
Пара зверталася до Міністерства закордонних справ України з проханням дозволити спільне перебування за кордоном під час дипломатичного відрядження. Однак у міністерстві відмовили у задоволенні такого прохання. Підставою для відмови стала норма українського законодавства, відповідно до якої шлюб визначається як союз між жінкою та чоловіком.
Після отримання відмови чоловіки вирішили звернутися до суду, щоб офіційно встановити факт сімейних відносин. Такий юридичний механізм дозволяє визнавати сім’ю на підставі фактичного спільного проживання, навіть без укладання зареєстрованого шлюбу.
Деснянський районний суд Києва, розглянувши справу, дійшов висновку, що заявники дійсно перебувають у фактичних сімейних відносинах. Під час ухвалення рішення суд послався на положення Конституції України, а також на рішення Конституційного Суду 1999 року, яке розширює поняття членів сім’ї.
Згідно з цим рішенням, членами сім’ї можуть вважатися не лише особи, пов’язані офіційним шлюбом, а й люди, які проживають разом, ведуть спільне господарство та мають взаємні права і обов’язки. Саме ці критерії стали основою для встановлення факту сімейних відносин у конкретній справі.
Суд також врахував практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності захисту права людини на сімейне життя. Європейська судова практика передбачає, що поняття сім’ї може включати різні форми спільного життя, якщо між людьми існують стабільні та тривалі відносини.
Після рішення суду першої інстанції справу розглядав Київський апеляційний суд. Апеляційна інстанція залишила рішення Деснянського районного суду без змін, підтвердивши факт спільного проживання та сімейних відносин між Зоряном Кісем і Тимуром Левчуком.
Згодом справа дійшла до Верховного Суду, який розглядав касаційну скаргу. Однак суд відхилив її та підтвердив законність рішень попередніх інстанцій. Таким чином рішення про визнання двох чоловіків сім’єю залишилося чинним.
Ця справа привернула увагу правозахисних організацій і юристів, адже вона стосується ширшого питання визначення сімейних відносин у сучасному українському праві. Експерти зазначають, що суди дедалі частіше застосовують практику Європейського суду з прав людини при розгляді подібних справ.
Юристи наголошують, що рішення у цій справі не змінює законодавче визначення шлюбу в Україні, однак демонструє можливість юридичного визнання сімейних відносин на підставі фактичного спільного життя. Подібні рішення можуть мати значення для вирішення соціальних, майнових або адміністративних питань.
