Петиція із закликом призупинити впровадження реформи Нової української школи до завершення воєнного стану зібрала необхідні 25 тисяч підписів на сайті Кабінету Міністрів України. Це означає, що тепер уряд має офіційно розглянути звернення громадян і надати відповідь на вимоги, викладені у документі. Ініціатива належить батькам школярів, які висловлюють занепокоєння через заплановані зміни у системі старшої школи та їхній вплив на безпеку й доступність освіти для дітей під час війни.
У петиції зазначено, що одним із ключових елементів освітньої реформи є трансформація структури старшої школи. Згідно з планом реалізації Нової української школи, у багатьох загальноосвітніх школах поступово припинять навчання у 10–11 класах. Після завершення дев’ятого класу учні повинні будуть вступати до академічних ліцеїв, де передбачене профільне навчання. Така модель передбачає концентрацію старших класів у спеціалізованих навчальних закладах.
Однак автори петиції наголошують, що у реальних умовах воєнного часу ця система може створити додаткові труднощі для родин. У багатьох випадках академічні ліцеї розташовані не у тому ж населеному пункті, де живе учень. Це означає, що школярам доведеться щодня їздити до іншого міста або села, іноді на значну відстань.
Батьки зазначають, що такі поїздки можуть бути небезпечними в умовах війни. Українські міста регулярно зазнають ракетних і дронових атак, а транспортна інфраструктура часто працює з перебоями. У таких умовах щоденні поїздки до іншого населеного пункту можуть стати додатковим ризиком для дітей.
Окрім безпекових факторів, батьки звертають увагу і на психологічне навантаження. За їхніми словами, вимушені переїзди або тривалі щоденні поїздки можуть створити додатковий стрес для підлітків, які і без того навчаються в умовах постійної тривоги, повітряних сирен та дистанційного навчання.
Ще одним аргументом авторів петиції є те, що нинішні дев’ятикласники фактично не навчалися за системою Нової української школи. Реформа почала впроваджуватися з молодших класів у 2018 році, тому більшість учнів, які зараз завершують базову середню освіту, проходили навчання за старою програмою. На думку батьків, різка зміна освітньої моделі саме для цього покоління школярів може бути несправедливою.
У тексті петиції авторка пропонує кілька кроків, які, на її думку, допоможуть адаптувати освітню реформу до реалій воєнного часу. Насамперед пропонується змінити підхід до впровадження реформи таким чином, щоб він відповідав реальним можливостям міст і сіл в умовах війни. Автори звернення наголошують, що освітні зміни мають враховувати як інфраструктурні можливості громад, так і безпекову ситуацію.
Другим ключовим пунктом є пропозиція тимчасово зупинити реалізацію реформи старшої школи на весь період дії воєнного стану та на певний перехідний час після його завершення. На думку батьків, це дозволить уникнути різких змін у системі освіти в той момент, коли суспільство переживає масштабну війну.
Також у петиції пропонується призупинити закриття старших класів у звичайних школах і відкласти створення академічних ліцеїв до завершення війни. Автори звернення наголошують, що такі структурні зміни потребують стабільних умов і ретельної підготовки, яку складно забезпечити під час воєнних дій.
Окремим пунктом батьки пропонують запровадити більш відкритий формат обговорення освітніх реформ. На їхню думку, будь-які значні зміни в системі шкільної освіти повинні попередньо обговорюватися з батьками, педагогами та експертами освітньої галузі.
Ще однією вимогою є гарантія для нинішніх дев’ятикласників завершити навчання у 10–11 класах у тих школах, де вони навчаються зараз. Батьки наголошують, що учнів не слід примусово переводити до інших навчальних закладів, якщо це створює додаткові труднощі для родин.
Реформа Нової української школи є однією з найбільших трансформацій освітньої системи за роки незалежності. Вона передбачає зміну підходів до навчання, оновлення програм, розвиток компетентнісної освіти та запровадження профільної старшої школи. Водночас її реалізація припала на період серйозних викликів для країни, включно з пандемією COVID-19 та повномасштабною війною.
Саме тому дискусії щодо темпів і механізмів впровадження реформи тривають як серед освітян, так і серед батьківської спільноти. Частина експертів наголошує на важливості продовження реформ навіть у складних умовах, тоді як інші вважають, що окремі етапи змін варто адаптувати до поточної ситуації.
Після того як петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів, Кабінет Міністрів зобов’язаний розглянути її у встановлені законом строки. За результатами розгляду уряд має надати офіційну відповідь щодо можливості внесення змін до планів реалізації освітньої реформи.
Це питання може стати предметом ширшої дискусії між урядом, Міністерством освіти, місцевими громадами та батьківськими організаціями. Адже від рішень, які ухвалюватимуться у найближчі роки, залежить структура української школи та доступність освіти для наступних поколінь учнів.
