У Києві триває процес відновлення історичної садиби Маліна, також відомої як садиба Зеленських, розташованої на вулиці Олександра Кониського, 22. Департамент охорони культурної спадщини розглянув ескізний проєкт реставрації будівлі, який було представлено на засіданні консультативної ради. За підсумками обговорення співвласники об’єкта підтвердили готовність продовжувати роботи з відновлення, що стало важливим сигналом після тривалого періоду юридичних і технічних затримок.
Наразі будівлю законсервовано для запобігання подальшому руйнуванню, особливо в умовах зимового періоду, коли вплив погодних факторів може суттєво погіршити стан конструкцій. Консервація стала вимушеним кроком, оскільки процес реставрації затягнувся майже на два роки через низку юридичних обмежень. Ще у липні 2023 року власники підписали меморандум із міською владою щодо збереження пам’ятки, однак невдовзі на будівлю наклали судовий арешт, що фактично заблокувало будь-які роботи.
Ситуація змінилася лише влітку 2025 року, коли обмеження було знято і стало можливим відновлення підготовчих процесів. Після цього було отримано необхідні дозволи, проведено протиаварійні заходи та розпочато розробку фінального проєкту реставрації. Саме цей етап є ключовим для визначення подальшої долі будівлі, адже від якості проєктної документації залежить, чи вдасться зберегти її історичну автентичність.
Садиба Маліна є однією з найстаріших будівель цієї частини міста. Її збудували ще у 1890 році, і вона зберегла риси київської міської забудови кінця XIX століття. У період з 1911 до 1915 року тут мешкала родина заможних міщан Зеленських, що додало об’єкту історичної ваги та закріпило за ним альтернативну назву. Подібні будівлі формують архітектурну пам’ять міста, однак часто опиняються під загрозою через тиск сучасної забудови та недостатній рівень охорони.
Ситуація навколо садиби загострилася влітку 2024 року, коли її почали руйнувати. Ці дії викликали значний суспільний резонанс і критику з боку міської влади та активістів. Тоді мер Києва Віталій Кличко назвав події цинічною провокацією та пообіцяв відновити об’єкт. Окремий епізод стався 21 березня, коли будівлю розбирали за допомогою крана. Попри те, що у міській адміністрації пояснювали це як консерваційні роботи, у громадськості виникли сумніви щодо реальних намірів щодо збереження пам’ятки.
Активісти неодноразово виходили на акції протесту, зокрема під будівлею Міністерства культури, вимагаючи надати садибі офіційний охоронний статус. У результаті цих дій у березні 2025 року об’єкт було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Це рішення стало ключовим для подальшого захисту будівлі, адже воно накладає чіткі обмеження на будь-які роботи та передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
У Міністерстві культури наголосили, що руйнування садиби є грубим порушенням пам’яткоохоронного та містобудівного законодавства, а також державних будівельних норм. Така оцінка підкреслює серйозність ситуації і водночас демонструє необхідність посилення контролю за збереженням історичних об’єктів у столиці. В умовах активної урбанізації питання балансу між розвитком міста та збереженням його історичного обличчя стає дедалі актуальнішим.
Відновлення садиби Маліна може стати прецедентом для подальших подібних кейсів, коли громадський тиск, позиція влади та юридичні механізми разом забезпечують збереження культурної спадщини. Водночас цей випадок показує, наскільки вразливими залишаються історичні будівлі без належного правового захисту та контролю. Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки ефективно буде реалізовано проєкт реставрації та чи вдасться уникнути нових конфліктів навколо об’єкта.
