У Києві зареєстрували електронну петицію, яка пропонує ліквідувати комунальну корпорацію «Київавтодор» та передати її функції іншому підприємству. Ініціатива, що з’явилася на тлі активних ремонтних кампаній у столиці, вже спричинила суспільну дискусію про ефективність управління дорожньою інфраструктурою та підходи до розвитку транспортної системи міста. Про появу петиції повідомили представники громадської ініціативи «Пасажири Києва», які також оприлюднили ключові аргументи її автора.
Одним із головних приводів для подання петиції став запланований капітальний ремонт проспекту Лобановського, на який передбачено близько 800 мільйонів гривень. Автор звернення стверджує, що такі витрати не відповідають реальному технічному стану дороги, оскільки пошкодження, за результатами обстежень, становлять лише близько 1,1% від загальної площі покриття. На його думку, йдеться не про необхідність повноцінної реконструкції, а про вибіркові роботи, які могли б бути значно дешевшими для бюджету міста.
Критика також стосується змісту самого проєкту реконструкції. У петиції зазначається, що в ньому не враховано сучасні вимоги до безбар’єрності. Зокрема, біля низки зупинок громадського транспорту, включаючи ділянки на вулицях Токарєва, Овсієнка, Головка та Народній, не передбачено наземних пішохідних переходів, що може створювати додаткові труднощі для маломобільних груп населення. Крім того, проєкт не передбачає облаштування велоінфраструктури на всій протяжності проспекту, натомість включає розширення проїжджої частини та встановлення відбійника, що, на думку критиків, суперечить принципам сталого міського розвитку.
Окреме занепокоєння викликало рішення щодо перенесення двох зупинок громадського транспорту ближче до Севастопольської площі. Автор петиції вважає, що такі зміни можуть погіршити доступність транспорту для пасажирів і знизити зручність користування громадським транспортом, особливо для жителів прилеглих районів.
У тексті звернення також згадуються інші проєкти, реалізовані або заплановані «Київавтодором». Серед них — капітальний ремонт Харківського шосе, де, за словами автора, також були проігноровані вимоги законодавства щодо безбар’єрності. Крім того, критика стосується майбутніх робіт на шляхопроводі біля станції метро «Чернігівська», які, на думку ініціатора, можуть ускладнити транспортне сполучення між Троєщиною та Воскресенкою, двома густонаселеними районами столиці.
Ключовим аргументом петиції є твердження про системні проблеми в підходах до планування транспортної інфраструктури. Автор наголошує, що «Київавтодор» нібито ігнорує сучасні інструменти транспортного моделювання та не враховує довгострокові наслідки своїх рішень. Це, за його словами, призводить до неефективного використання бюджетних коштів і погіршення якості міського середовища.
Як альтернативу пропонується ліквідація «Київавтодору» та передача його функцій комунальному підприємству «Центр організації дорожнього руху». При цьому районні шляхово-експлуатаційні управління пропонується зберегти, але перепідпорядкувати новому балансоутримувачу. Автор петиції вважає, що така реорганізація дозволить впровадити більш сучасні підходи до управління транспортною системою та підвищити прозорість прийняття рішень.
Експерти зазначають, що подібні ініціативи відображають зростаючий запит суспільства на ефективне використання бюджетних коштів і впровадження європейських стандартів у міському плануванні. Водночас ліквідація великого комунального підприємства може бути складним і тривалим процесом, який потребує ретельного аналізу наслідків, включаючи кадрові, фінансові та управлінські аспекти.
У міській владі поки що не надали офіційної позиції щодо петиції, однак подібні звернення зазвичай розглядаються після збору необхідної кількості підписів. У разі підтримки ініціативи питання може бути винесене на розгляд Київської міської ради.
Ситуація навколо «Київавтодору» вкотре піднімає питання балансу між інфраструктурним розвитком і реальними потребами мешканців міста. Дискусія про доцільність масштабних ремонтів, роль громадського транспорту та необхідність безбар’єрного середовища стає дедалі актуальнішою на тлі швидких змін у міському середовищі Києва.
