У Київській міській державній адміністрації пояснили, скільки насправді коштує перевезення одного пасажира у громадському транспорті столиці. За офіційними даними, у 2025 році собівартість однієї поїздки в метро становить 43,68 гривні, тоді як у наземному транспорті КП «Київпастранс» — 23,20 гривні. Водночас фактична вартість проїзду для пасажирів залишається незмінною ще з 2018 року й становить 8 гривень.
Тема тарифів на громадський транспорт у Києві останніми роками регулярно викликає дискусії між міською владою, транспортними експертами та мешканцями столиці. На тлі війни, інфляції, зростання вартості електроенергії та пального утримання транспортної системи міста стає дедалі дорожчим. При цьому столична влада тривалий час утримувалася від підвищення тарифів, пояснюючи це соціальною чутливістю питання в умовах війни.
У КМДА наголошують, що собівартість перевезень у метро та наземному транспорті розраховується за різними нормативними підходами, тому цифри суттєво відрізняються. Для КП «Київпастранс» тариф формується відповідно до рекомендацій Міністерства транспорту та порядку формування тарифів на міський електричний і автомобільний транспорт. Метрополітен же має окрему специфіку роботи та іншу структуру витрат.
Одним із головних факторів, який впливає на собівартість, є амортизація. Це витрати, які відображають поступове зношення інфраструктури, вагонів, тунелів, станцій, контактних мереж та іншого обладнання. Саме амортизація дозволяє планувати майбутні ремонти та оновлення транспортної системи.
У випадку київського метро амортизація займає особливо важливе місце, адже підземка є надзвичайно складною та дорогою інженерною системою. У КМДА пояснюють, що для метрополітену амортизаційні витрати включають до планової собівартості перевезень, оскільки саме вони є одним із джерел фінансування капітальних інвестицій та модернізації інфраструктури.
За офіційними даними, у 2025 році обсяг амортизації для київського метро зріс до 6,09 мільярда гривень. Для порівняння, у 2024 році ця сума становила 5,02 мільярда гривень. Зростання пояснюють як загальним подорожчанням обслуговування інфраструктури, так і потребою в оновленні вагонів, ескалаторів, систем безпеки та технічного обладнання.
У «Київпастрансі» ситуація дещо інша. Частину рухомого складу та інфраструктурних об’єктів підприємство отримувало або ремонтувало коштом міського бюджету, тому амортизація для деяких автобусів чи об’єктів не враховується у повному обсязі. Водночас навіть за таких умов сума амортизації залишається дуже значною. У 2024 році вона становила 1,76 мільярда гривень, а у 2025 році — 1,70 мільярда.
Експерти зазначають, що нинішній тариф у 8 гривень фактично покриває лише частину реальних витрат транспортної системи столиці. Решту коштів місто компенсує з бюджету. Таким чином громадський транспорт Києва вже кілька років працює у режимі постійного дотування.
Проблема полягає в тому, що витрати на транспорт продовжують зростати. Йдеться не лише про електроенергію чи пальне, а й про зарплати працівників, ремонт інфраструктури, закупівлю матеріалів та обслуговування техніки. В умовах війни додатковим навантаженням стали перебої з електропостачанням, пошкодження інфраструктури та складна економічна ситуація загалом.
Водночас питання підвищення тарифів залишається політично чутливим. Мер Києва Віталій Кличко неодноразово заявляв, що нинішні тарифи є найнижчими серед великих міст України. У вересні 2025 року він повідомляв, що до завершення війни питання підвищення вартості проїзду розглядати не будуть. Однак уже навесні 2026 року риторика міської влади почала змінюватися.
У квітні цього року Кличко заявив, що місто все ж планує перегляд цін на громадський транспорт. Причиною називають неможливість і надалі покривати всі витрати лише коштом міського бюджету. За словами представників влади, без оновлення тарифів транспортна система столиці ризикує зіткнутися з браком коштів на модернізацію та навіть поточне утримання.
Дискусія навколо тарифів триває і серед транспортних експертів та громадських організацій. У ГО «Пасажири Києва» вважають, що поступове підвищення цін є необхідним, оскільки дозволить зменшити навантаження на бюджет і спрямувати більше коштів на розвиток транспортної інфраструктури. Йдеться про закупівлю нового рухомого складу, ремонт станцій метро, оновлення контактної мережі та модернізацію трамвайних ліній.
Частина фахівців наголошує, що проблема полягає не лише у тарифах, а й у загальній моделі фінансування громадського транспорту в Україні. У багатьох європейських містах транспорт також дотується з бюджету, однак водночас існують комплексні програми розвитку мобільності, підтримки екологічного транспорту та довгострокового оновлення інфраструктури.
Блогерка та дослідниця міської мобільності Анна Мінюкова звертає увагу, що без перегляду тарифів Київ не зможе повноцінно підтримувати роботу електричного транспорту — метро, трамваїв і тролейбусів. Саме ці види транспорту залишаються основою міської мобільності столиці, особливо під час повітряних тривог та складної ситуації з пальним.
Попри можливе підвищення цін, міська влада наразі не називає конкретних нових тарифів. Водночас експерти припускають, що питання перегляду вартості проїзду може стати одним із найбільш обговорюваних у Києві вже найближчим часом.
