Українська кіноакадемія спільно з Netflix оприлюднила список проєктів, які отримають грантову допомогу з розробки сценарію. Цього року підтримку нададуть 15 оригінальним авторським повнометражним ігровим фільмам, і кожен із них отримає по 15 тисяч доларів. Для українського кінематографа це не просто фінансова новина, а важливий сигнал про продовження міжнародної підтримки індустрії в умовах війни, коли виробництво фільмів ускладнене, бюджети обмежені, а автори часто працюють у ситуації постійної невизначеності.
Грантова програма спрямована саме на розробку сценаріїв, і це принципово. У кіно найвидимішими зазвичай є знімальний процес, прем’єри, фестивалі, актори й режисери, але майбутній фільм починається значно раніше — зі сценарної ідеї, драматургії, структури, персонажів, діалогів і пошуку правильної інтонації. Якщо цей етап слабкий, навіть хороший продакшн не завжди здатен врятувати картину. Тому інвестиція в сценарії є інвестицією не лише в окремі тексти, а в якість майбутнього українського кіно.
Кожен із 15 проєктів отримає по 15 тисяч доларів. Для повнометражного кіно це не бюджет виробництва, але для етапу розробки така сума може бути критично важливою. Вона дає авторам час і ресурс для роботи над сценарієм, консультацій, досліджень, переписування, підготовки до міжнародних пітчингів і пошуку партнерів. В українських умовах, де багато митців змушені поєднувати творчість із волонтерством, викладанням, роботою в інших сферах або навіть службою, така підтримка дозволяє зосередитися на проєкті професійно.
Окрім фінансової допомоги, автори зможуть отримати переклад сценаріїв англійською мовою, менторські сесії та консультації від експертів EAVE — European Audiovisual Entrepreneurs. Це надзвичайно важливо для міжнародної перспективи українського кіно. Переклад сценарію англійською відкриває можливість говорити з європейськими продюсерами, фондами, фестивалями, платформами й потенційними копродюсерами. Український фільм сьогодні дедалі частіше потребує не лише національного фінансування, а й міжнародної співпраці, особливо якщо йдеться про авторське кіно з фестивальним або світовим потенціалом.
Менторська підтримка також може стати не менш важливою за гроші. Робота з європейськими експертами допомагає авторам перевірити драматургію, зрозуміти сильні й слабкі сторони проєкту, підготувати його до міжнародного ринку, уточнити жанр, аудиторію та виробничу стратегію. У сучасному кіно сценарій існує не у вакуумі: він має бути достатньо сильним художньо, але також зрозумілим для продюсерів, фондів і партнерів, які вирішуватимуть, чи інвестувати в подальше виробництво.
У межах програми також пройдуть творчі зустрічі з відомими європейськими сценаристами та продюсерами. Для українських авторів це можливість не лише отримати поради, а й увійти в ширший професійний контекст. Війна фізично обмежила багато контактів, знімальних можливостей і поїздок, але водночас посилила інтерес світу до українських історій. Завдання індустрії — перетворити цей інтерес на сталі партнерства, копродукції, фестивальну присутність і нові фільми, які говоритимуть не лише про війну, а й про складність українського життя загалом.
Перелік переможців демонструє широку палітру авторів і тем. Серед підтриманих проєктів — «Бог з машини» Мирослава Слабошпицького, «Боксер з нетрів» Анни Смірнової, «Дев’ять блокпостів» Мирослава Латика, «Зірки на дні» Нарімана Алієва, «Інтимна сцена» Жанни Озірної, «Лоза» Аліни Панасенко, «Материнський інстинкт» Андрія Бабіка, «Нова історія» Валентина Васяновича, «Падіння Бахмуту» Марисі Нікітюк, «Портрет Вождя» Антоніо Лукіча, «Світлочутливість» Нікона Романченка, «Солодко-гіркуватий, з легким шлейфом нітропохідних сполук» Миколи Засєєва, «У розквіті» Юри Катинського, «Форма світла» Єгора Олесова та «Що з тобою не так, Адріано?» Анастасії Гетьман.
У цьому списку є режисери й сценаристи, які вже мають помітне місце в українському кіно, а також автори, чиї нові роботи можуть відкрити інші теми й оптики. Мирослав Слабошпицький, Наріман Алієв, Валентин Васянович, Марися Нікітюк, Антоніо Лукіч, Катерина Горностай як продюсерка одного з проєктів — це імена, пов’язані з важливими фільмами останнього десятиліття. Їхня участь показує, що програма підтримує не випадкові заявки, а проєкти авторів, які вже довели здатність створювати сильне кіно.
Водночас сама назва кількох проєктів свідчить про те, що українські кінематографісти продовжують працювати з темами війни, пам’яті, суспільної травми, ідентичності й сучасної людини. «Падіння Бахмуту» вже у назві відсилає до однієї з найболючіших сторінок російсько-української війни. «Дев’ять блокпостів» може говорити про простір контролю, дороги, небезпеки й воєнного досвіду. «Нова історія», «Форма світла», «Світлочутливість» або «Інтимна сцена» натякають на більш метафоричні, психологічні чи особисті виміри. Це важливо, бо українське воєнне кіно не має зводитися лише до прямої реконструкції боїв. Воно може говорити про змінене життя, мову, тіло, пам’ять, втрати й майбутнє.
Для Netflix участь у таких програмах є частиною ширшої співпраці з українською кіноіндустрією. Для України ж це можливість інтегрувати власних авторів у глобальний аудіовізуальний ринок. Після 2022 року українські історії стали значно помітнішими у світі, але сама увага не гарантує появи якісних фільмів. Потрібні сценарії, продюсерська робота, міжнародні зв’язки, переклади, юридична підтримка, фінансування і здатність довести проєкт від ідеї до екрана. Гранти на розробку — це один із перших, але дуже важливих етапів цього шляху.
Проєкти оцінювала міжнародна експертна рада, до складу якої увійшли фахівці з Польщі, Німеччини, Швеції, Литви та Румунії, зокрема представники керівництва Європейської кіноакадемії. Такий склад журі підвищує довіру до відбору й одночасно допомагає українським проєктам одразу входити в європейський професійний простір. Для кіно це особливо важливо, адже успішний фільм часто народжується не лише в межах однієї країни, а через копродукції, фестивальні лабораторії, міжнародні фонди й партнерські мережі.
Для української кіноіндустрії ця підтримка приходить у складний момент. Через війну частина виробничої інфраструктури працює з перебоями, багато фахівців виїхали або мобілізовані, бюджети скорочені, а ризики для зйомок залишаються високими. Водночас саме зараз українське кіно має величезну потребу в нових голосах і нових фільмах. Країна переживає історичний злам, і його потрібно осмислювати не лише в новинах, документах чи репортажах, а й у художній формі. Ігрове кіно може говорити про те, що складно передати прямою журналістикою: внутрішні зміни людини, моральні вибори, страх, любов, провину, втрату, надію і пам’ять.
Важливо й те, що підтримку отримають саме оригінальні авторські повнометражні ігрові фільми. У час, коли світовий ринок часто орієнтується на франшизи, серіали, комерційні формати й алгоритмічні рекомендації, авторське кіно залишається простором складнішої розмови. Для України воно має ще одну функцію — формувати культурну суб’єктність. Українські автори не просто «постачають контент» про війну. Вони створюють власну мову, у якій країна говорить сама за себе, а не через чужі інтерпретації.
Грантова програма також може допомогти зберегти професійні команди всередині країни. Коли автори мають ресурс на розробку, продюсери залишаються в процесі, сценаристи працюють над новими текстами, а режисери готують майбутні зйомки. Це підтримує безперервність індустрії. Навіть якщо самі фільми з’являться пізніше, їхнє народження починається зараз. У цьому сенсі $15 тисяч на сценарій — це не просто допомога окремій команді, а внесок у майбутній кінорепертуар України.
Окремо варто відзначити, що українське кіно сьогодні має подвійне завдання. Воно повинно документувати й осмислювати війну, але водночас не втрачати широту тем. Україна — це не лише фронт, хоча фронт визначає все. Це також родини, міста, провінція, любов, травми, гумор, корупція, пам’ять, деколонізація, дорослішання, міграція, повернення, мова, покоління, страх майбутнього й бажання жити. Саме тому різноманітність підтриманих проєктів є доброю ознакою: індустрія шукає не одну правильну історію, а багато різних способів говорити про сучасність.
У підсумку спільна програма Української кіноакадемії та Netflix є важливим інструментом для розвитку українського кіно в час війни. Вона дає авторам фінансовий ресурс, міжнародну експертизу, переклад, менторство і шанс підготувати проєкти до наступних етапів. Список переможців показує, що український кінематограф продовжує працювати з сильними авторами, складними темами й амбіцією бути частиною європейського та світового кінопроцесу. Якщо хоча б частина цих сценаріїв дійде до виробництва, програма може стати одним із фундаментів нової хвилі українських фільмів.
