На Андріївському узвозі в Києві планують створити новий відкритий культурний простір, однак запропонований проєкт викликав суперечки через можливе вирубування частини дерев і демонтаж елементів благоустрою, які вже встановили за бюджетні кошти. Йдеться про ділянку за адресою Андріївський узвіз, 5, де до початку повномасштабної війни облаштували сквер.
Про підготовку нового проєкту повідомив київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов. За його словами, для реалізації задуму частину наявного скверу планують фактично переробити, а деякі зелені насадження — прибрати. Активіст звернув увагу на те, що територію вже впорядковували коштом міського бюджету, тому необхідність повторного облаштування простору викликає запитання.
До повномасштабного вторгнення на ділянці провели благоустрій: поклали тротуарну плитку, облаштували інклюзивні заїзди, висадили декоративні туї та встановили підземний сміттєзбірник. Вартість останнього, за словами Перова, становила близько 300 тисяч гривень.
Тепер частину вже створеної інфраструктури планують демонтувати, щоб реалізувати нову концепцію громадського простору. Пам’яткоохоронець критично оцінює таке рішення, оскільки фактично йдеться про заміну одного облаштованого скверу іншим проєктом на тому самому місці.
Найбільше занепокоєння викликає доля дерев. Дмитро Перов стверджує, що відповідно до запропонованого плану з п’яти наявних дерев на території залишать лише одне. Природну рослинність, за його інформацією, частково замінять декоративними рослинами в горщиках.
Такий підхід може суттєво змінити характер невеликої зеленої ділянки на історичній вулиці. Живі дерева виконують не лише декоративну функцію, а й формують затінок та природне середовище. Рослини в контейнерах можуть бути частиною оформлення, однак вони не є повноцінною заміною сформованих зелених насаджень.
У Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ» новий задум описують як відкритий культурний простір. На Андріївському узвозі, 5, планують проводити мініконцерти, невеликі театральні вистави, крафтові ярмарки, «блошині» ринки та зустрічі колекціонерів.
За такої концепції ділянка має стати місцем для камерних культурних подій і громадської активності. Формат невеликих заходів відповідає туристичному й мистецькому характеру Андріївського узвозу, де традиційно працюють галереї, майстерні, заклади культури та продавці творів мистецтва.
Представники заповідника наголошують, що капітального будівництва на території не передбачено. Усі конструкції мають бути збірно-розбірними, тобто їх можна буде встановлювати для проведення заходів, а за необхідності демонтувати без спорудження постійних будівель.
Це означає, що на ділянці не планують створювати фундаментальні об’єкти або змінювати її шляхом масштабного будівництва. Водночас навіть тимчасовий культурний простір потребуватиме переорганізації території, розміщення конструкцій і облаштування майданчиків для подій.
У ДІАЗ «Стародавній Київ» також заявили, що фінансування проєкту здійснюватиме меценат. Кошти з міського бюджету на створення нового простору не витрачатимуть. Таким чином, реалізація задуму не повинна безпосередньо створити нове фінансове навантаження на бюджет столиці.
Однак питання попередніх бюджетних витрат залишається. На території вже провели благоустрій і встановили обладнання, частину якого тепер можуть демонтувати. Тому дискусія стосується не лише джерела фінансування нового проєкту, а й доцільності заміни вже створеної та оплаченої громадою інфраструктури.
Окремо у заповіднику підкреслили, що земельна ділянка залишається у власності територіальної громади Києва. Передавання землі у приватну власність або її відчуження в межах оприлюдненої концепції не передбачається.
Ця обставина є принциповою для громадського простору в історичному центрі столиці. Ділянка має зберегти суспільне призначення та залишитися доступною для мешканців і відвідувачів Андріївського узвозу.
Водночас представники «Стародавнього Києва» заперечують інформацію про знищення зелених насаджень. У заповіднику заявили, що дерева під час реалізації проєкту збережуть. Це твердження прямо суперечить інформації Дмитра Перова про намір залишити лише одне дерево з п’яти.
Отже, навколо проєкту існують дві різні версії. Пам’яткоохоронець попереджає про вирубування більшої частини наявних дерев і заміну природної зелені рослинами в горщиках. Представники заповідника натомість запевняють, що дерева залишаться на місці.
Ця суперечність є ключовою у громадському обговоренні майбутнього ділянки. Без остаточної та детальної схеми благоустрою неможливо встановити, які саме дерева опиняються в зоні проведення робіт, чи передбачене їхнє пересадження та як виглядатиме територія після реалізації проєкту.
Не менш важливою є доля декоративних туй, інклюзивних заїздів, тротуарної плитки та підземного сміттєзбірника. З повідомлення Перова випливає, що принаймні частину вже облаштованих елементів демонтують. У заповіднику детально не пояснили, що саме планують зберегти, перенести або замінити.
Сам задум культурного майданчика передбачає регулярне використання території для різних подій. Мініконцерти, вистави й ярмарки можуть пожвавити простір і створити додатковий майданчик для митців, ремісників і колекціонерів. Водночас організація заходів у щільній історичній забудові потребує врахування інтересів місцевих мешканців, збереження зелені та дбайливого ставлення до середовища Андріївського узвозу.
Інша проблема полягає в тому, що поняття громадського простору не обов’язково передбачає повну перебудову вже наявного скверу. Культурні функції теоретично можуть співіснувати із зеленими насадженнями, інклюзивними елементами та обладнанням, яке вже придбали й установили.
Через це головним питанням стає не сама ідея проведення культурних заходів, а спосіб її реалізації. Проєкт може отримати суспільну підтримку за умови прозорого представлення плану, збереження дерев і пояснення, навіщо потрібно демонтувати попередній благоустрій.
Андріївський узвіз є однією з найвідоміших історичних вулиць Києва, тому будь-які зміни на його території привертають особливу увагу. Тут важливим є не лише зовнішній вигляд окремого майданчика, а й те, наскільки нові рішення узгоджуються з характером вулиці та зберігають її природні й архітектурні особливості.
Наразі сторони погоджуються лише в тому, що на ділянці планують створити відкритий культурний простір без капітальних споруд, а сама земля залишиться у власності громади. Позиції щодо збереження дерев та обсягів демонтажу наявного благоустрою суттєво відрізняються.
До початку реалізації проєкту міській владі та заповіднику важливо публічно представити остаточний план території. Він має чітко показати розташування конструкцій, зелених насаджень, проходів, інклюзивних заїздів та інших елементів майбутнього простору.
Також потребує пояснення подальша доля обладнання, придбаного за бюджетні кошти. Якщо підземний сміттєзбірник, плитку або інші елементи демонтують, громадськість має розуміти, чи будуть вони повторно використані та чому їх неможливо інтегрувати в новий проєкт.
Ситуація навколо скверу на Андріївському узвозі демонструє конфлікт між прагненням створити новий культурний майданчик і необхідністю зберегти вже облаштовану зелену територію. Подальша оцінка проєкту залежатиме від того, яка з версій щодо дерев відповідає фактичному плану та наскільки обережно автори поставляться до наявного благоустрою.
