Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше розгорнуто відповів на публічні звинувачення, що виникли після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. У колонці для видання «Мілітарний» він заявив, що не сприймав робочі розбіжності з колишнім очільником Міноборони як особистий конфлікт, попросив вибачення, якщо міг його образити, та закликав не зводити дискусію про управління армією до протистояння двох посадовців.
За словами Сирського, відносини між Генеральним штабом і Міністерством оборони були складними, але робочими. Він визнав, що може бути жорстким у спілкуванні, та звернувся до Федорова з вибаченням. Водночас головком наголосив, що Україна не може дозволити собі перетворювати проблеми війська на публічну драму, де суспільство ділиться на прихильників окремих персон. Така персоналізація, на його думку, відвертає увагу від фронту, забезпечення армії та відповідальності інституцій.
Сирський окремо пояснив розподіл повноважень між військовим командуванням і Міністерством оборони. Міноборони відповідає за забезпечення війська, закупівлі, формування політик і цивільний контроль над ЗСУ. Стратегія війни, планування операцій та ситуація на фронті належать до відповідальності головнокомандувача перед Верховним головнокомандувачем. Так він відповів на закиди щодо боротьби за вплив і небажання допускати цивільне керівництво до військових рішень.
Головком заявив, що стратегія доповідається президентові та реалізується через штаби, накази й відповідальність командирів. Він відкинув твердження про надмірне ручне управління, наголосивши, що мільйонною армією неможливо командувати через месенджери. Як приклад децентралізації Сирський навів передачу командирам корпусів ширших повноважень, зокрема щодо переведення військовослужбовців усередині корпусів.
Значну частину колонки Сирський присвятив безпілотним системам. Він заперечив звинувачення, що нібито не вірить у дрони або чинить опір їхньому масовому впровадженню. Головком нагадав, що за його керівництва Сили безпілотних систем стали окремим родом військ, а кандидатуру Роберта Бровді, відомого як Мадяр, він особисто запропонував президентові для керівництва цим напрямом.
Водночас Сирський застеріг від спроб представити дрони як універсальну заміну всім іншим засобам війни. Безпілотники забезпечують значну частину уражень, однак для їхньої роботи потрібні артилерія, міномети, протиповітряна оборона, радіоелектронна боротьба, інженерне обладнання, зв’язок і піхота. Генеральний штаб, за його словами, передає Міністерству оборони повний перелік потреб, а закупівлі не можуть обмежуватися лише найбільш популярними технологіями.
Головком наголосив, що Україна воює проти противника, який має перевагу в людях, авіації та боєприпасах. Тому різкий перехід усієї армії на одну концепцію він назвав небезпечним експериментом. Помилки такого масштабу, зазначив Сирський, оплачуються втраченими територіями та життями військових. Його позиція полягає не у відмові від технологій, а в поєднанні нових систем із традиційними засобами війни.
Окремою темою стали нові військові контракти. За даними, наведеними Сирським, їх підписали близько двох тисяч військовослужбовців, що є незначним показником для мільйонної армії. Головком заявив, що частина солдатів і офіцерів очікувала одних умов, але зіткнулася з іншими. Він також вказав на юридичні питання до механізму експериментальних контрактів і наголосив, що за презентаціями повинні стояти бюджет, нормативні документи та зрозуміла процедура.
Ця критика стала відповіддю на заяви Федорова про необхідність швидких змін у системі управління військом. Колишній міністр повідомляв, що після приходу до Міноборони побачив одинадцять великих проблем у Силах оборони та державній системі. За його словами, частина ініціатив міністерства стикалася з опором, а президент не підтримав пропозицію про заміну головнокомандувача.
Сирський також торкнувся реформи територіальних центрів комплектування. Він визнав, що Сухопутні війська і ТЦК перебувають у його вертикалі, та заявив про готовність військового командування до змін. Представники армії, за його словами, беруть участь у засіданнях Верховної Ради, передають матеріали про порушення до Державного бюро розслідувань і наполягають на активнішому залученні поліції. Водночас законодавчу й адміністративну частину реформи він поклав на Міністерство оборони.
Ще одним гострим питанням стало грошове забезпечення військових. Сирський заявив, що спрямування частини передбачених коштів на закупівлю дронів створило ризики для фінансування виплат у другому півріччі. Наразі уряд має знайти рішення, яке гарантуватиме своєчасне та повне нарахування зарплат. Для армії це не лише фінансове, а й моральне питання, адже військовослужбовці повинні бути впевнені, що держава виконує свої зобов’язання.
Публічна відповідь головкома з’явилася на тлі протестів, які почалися 16 липня у Києві та інших містах. Учасники акцій вимагають повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони та звільнити Олександра Сирського. Президент Володимир Зеленський визнав, що між керівниками двох інституцій не було необхідної взаємодії, а проблеми на фронті, у бригадах і мобілізаційній системі залишалися невирішеними.
18 липня президент повідомив про тривалі розмови з Федоровим і Сирським та заявив, що рішення щодо армії мають бути напрацьовані. На 20 липня у Києві готували нову акцію. За цих обставин колонка головкома стала не лише відповіддю колишньому міністру, а й спробою пояснити суспільству межі відповідальності Генштабу, позицію щодо реформ і причини суперечок навколо забезпечення війська.
Сирський завершив звернення твердженням, що Генеральний штаб працюватиме з будь-яким міністром, якого призначить держава. «Я не воюю з міністерством. Я воюю з Росією», — наголосив він. Однак вибачення не знімає запитань щодо командування, мобілізації, контрактів і фінансування. Подальші кроки президента й уряду мають показати, чи перетвориться ця дискусія на практичні зміни в армії.
