Одна з найбільших фотостудій у Східній Європі Lightfield Productions зазнала серйозних пошкоджень унаслідок обстрілу. Через стан будівлі команда більше не може продовжувати роботу у звичному просторі та змушена переїхати до приміщення меншої площі. Про ситуацію повідомила продюсерка Катерина Павленко, наголосивши, що залишатися в пошкодженій будівлі стало неможливо.
Для української креативної індустрії ця новина означає втрату одного з найпомітніших виробничих майданчиків Києва. Lightfield Productions багато років була не просто фотостудією, яку орендували для рекламних, комерційних або редакційних зйомок. Простір об’єднував фотографів, режисерів, продюсерів, стилістів, художників-постановників, дизайнерів, моделей, операторів та інші команди, задіяні у створенні візуального контенту. Масштаб приміщення дозволяв одночасно реалізовувати кілька великих проєктів, будувати складні декорації та працювати з технікою, для якої звичайні міські студії часто були надто малими.
Через вимушений переїзд команда Lightfield Productions оголосила великий розпродаж майна. Студія продає реквізит, декорації, меблі зі знімальних локацій, предмети гардероба та частину професійного обладнання. Серед техніки, яку виставили на продаж, є обладнання відомих брендів Manfrotto та Broncolor. Розпродаж проводять безпосередньо у приміщенні студії за попередньою домовленістю. Для команди це не звичайне оновлення матеріальної бази, а вимушений крок, необхідний через скорочення площі та неможливість перевезти весь накопичений за роки роботи фонд.
Великі студійні комплекси формуються поступово. Їхня цінність полягає не лише у квадратних метрах або вартості техніки. Реквізит, меблі, фони, декорації та елементи гардероба збирають під конкретні виробничі потреби, а згодом вони стають частиною постійної інфраструктури. Завдяки цьому команди можуть швидше готувати зйомки, змінювати концепції без значних додаткових витрат і створювати в одному місці абсолютно різні візуальні світи. Втрата такого комплексу означає руйнування не лише фізичного простору, а й налагодженої системи виробництва.
Lightfield Productions відкрила компанія Depositphotos наприкінці 2016 року. Для студії обрали будівлю колишнього цеху меблевої фабрики на вулиці Польовій неподалік Київського політехнічного інституту. Індустріальне приміщення переобладнали на сучасний креативний хаб площею близько 2500 квадратних метрів. Завдяки таким масштабам Lightfield Productions називали однією з найбільших фотостудій у Східній Європі та однією з найбільших у Європі загалом.
Простір був спроєктований так, щоб у ньому могли одночасно працювати до 14 знімальних майданчиків. Це давало змогу проводити паралельні фотосесії, відеозйомки, рекламні кампанії та виробництво контенту для різних замовників. Велика площа також дозволяла створювати нестандартні декорації, працювати з автомобілями, масштабними конструкціями, складними схемами освітлення та численними знімальними групами. Для українського ринку, де значна частина студій має значно менші площі, Lightfield Productions була унікальною виробничою базою.
Водночас студія виконувала ширшу культурну та освітню функцію. Тут проводили лекції, професійні зустрічі, презентації, майстер-класи та події для представників креативних індустрій. Однією з найпомітніших подій, які приймав хаб, був міжнародний фестиваль креативності OFFF. Таким чином, Lightfield Productions стала місцем, де перетиналися комерційне виробництво, освіта, дизайн, реклама, фотографія та сучасна візуальна культура.
Пошкодження студії вкотре демонструє, що наслідки війни для українських міст не обмежуються зруйнованим житлом, промисловими підприємствами або об’єктами критичної інфраструктури. Під ударом опиняються й культурні та креативні простори, які створюють робочі місця, формують міжнародний імідж країни та забезпечують виробництво контенту для українських і закордонних компаній. Такі втрати складно виміряти лише вартістю ремонту, адже разом із будівлею пошкоджується середовище, яке роками накопичувало досвід, зв’язки та професійні можливості.
Для багатьох фахівців Lightfield Productions була частиною робочої екосистеми Києва. У студії реалізовували рекламні кампанії, каталожні та іміджеві зйомки, музичні й відеопроєкти, створювали матеріали для медіа, брендів та культурних ініціатив. Робота одного такого майданчика підтримувала цілий ланцюг суміжних професій: від оренди техніки та пошиття костюмів до логістики, кейтерингу, монтажу декорацій і постпродакшну. Тому вимушене скорочення студії може вплинути не лише на її безпосередню команду, а й на десятки підрядників та незалежних спеціалістів.
Переїзд у менший простір, однак, свідчить і про прагнення команди продовжувати роботу попри обставини. Lightfield Productions не оголосила про закриття, а намагається адаптуватися до нових умов. Продаж частини майна має допомогти звільнити приміщення, оптимізувати матеріальну базу та перевезти те обладнання, яке можна використовувати надалі. Для креативного бізнесу, що працює в умовах постійних безпекових ризиків, така адаптація стала способом зберегти команду, професійні компетенції та можливість реалізовувати нові проєкти.
Історія Lightfield Productions є ще одним прикладом того, як війна змінює міську економіку та культурну інфраструктуру. Простір, створений у колишньому фабричному цеху й перетворений на один із найбільших креативних хабів регіону, тепер змушений залишити свою будівлю через пошкодження. Разом із переїздом завершується важливий етап у розвитку київської фотографічної та рекламної індустрії. Водночас збереження команди дає підстави сподіватися, що Lightfield Productions зможе відновити діяльність у новому форматі та залишитися частиною українського креативного сектору.
