Українська кіноакадемія оголосила переможців десятої Національної кінопремії «Золота дзиґа», яка відзначає найпомітніші досягнення українського кінематографа. Головним тріумфатором цьогорічної церемонії став фантастичний фільм Павла Острікова «Ти – космос». Стрічка здобула одразу десять нагород, зокрема перемогла у ключових категоріях — «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота», «Найкращий сценарій» і «Найкраща чоловіча роль».
Такий результат підтвердив особливе місце картини в сучасному українському кіно. «Ти – космос» поєднує фантастичний сюжет, камерну драматургію, гумор і роздуми про самотність, людські зв’язки та відповідальність. Режисер Павло Остріков працював над проєктом упродовж багатьох років, а після виходу стрічка отримала широкий розголос серед глядачів і професійної спільноти.
Павло Остріков став лауреатом премії за найкращу режисерську роботу та найкращий сценарій. Найкращим актором визнали Володимира Кравчука, який виконав головну роль у фільмі. Його персонаж опиняється фактично останньою людиною у космічному просторі й намагається встановити зв’язок з іншою вцілілою людиною. Значна частина драматичної напруги стрічки тримається саме на акторській грі, внутрішньому монолозі героя та його поступовій зміні.
Перемога «Ти – космос» одразу в десяти номінаціях стала одним із найпереконливіших результатів в історії премії. Вона засвідчила, що український кінематограф здатний створювати жанрові фільми з виразною авторською мовою, складною технічною реалізацією та зрозумілими для міжнародної аудиторії темами. Водночас успіх картини демонструє зростання інтересу до української наукової фантастики — жанру, який раніше залишався майже не представленим у вітчизняному повнометражному кіно.
Найкращим документальним фільмом року стала стрічка Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». Режисер продовжив документувати російсько-українську війну, показуючи її через досвід військовослужбовців, які долають небезпечний шлях до стратегічно важливого населеного пункту. Назва фільму підкреслює не лише фізичну відстань, а й ціну кожного метра української землі, яку військові змушені повертати в умовах щільного вогню та постійної загрози.
Перемога роботи Чернова має особливе значення для українського документального кіно. Під час повномасштабної війни документалісти стали не лише авторами художніх висловлювань, а й свідками злочинів, хронікерами суспільних змін та важливими учасниками боротьби за правдиве представлення України у світі. Їхні фільми зберігають персональні історії військових і цивільних, які можуть загубитися за щоденними зведеннями та статистикою.
Нагороду за найкращу жіночу роль отримала Марина Кошкіна за роботу у фільмі «Війна очима тварин». Проєкт показує повномасштабне вторгнення через історії тварин і людей, життя яких змінила війна. Визнання акторської роботи Кошкіної привертає увагу до теми, яка тривалий час залишалася на периферії суспільної дискусії, — впливу бойових дій на довкілля, домашніх тварин, притулки та дику природу.
Найкращою акторкою другого плану стала Ірма Вітовська за роль у фільмі «Малевич». Стрічка звертається до постаті художника Казимира Малевича, його походження, творчого середовища та зв’язку з Україною. В умовах, коли Росія протягом десятиліть намагалася привласнювати українських митців і включати їх до власного культурного канону, подібні кінопроєкти мають не лише мистецьке, а й суспільно-політичне значення.
Нагороду за найкращу чоловічу роль другого плану посмертно присудили Василю Кухарському за фільм «Киснева станція». Актор і військовослужбовець помер у 2023 році після тяжкого поранення, отриманого на фронті. Професійне визнання його роботи стало водночас вшануванням митця, який після початку повномасштабного вторгнення став на захист України.
Ще одну посмертну нагороду отримав музикант Михайло Клименко, відомий як ADAM. Його відзначили за авторське аранжування пісні «Ні обіцянок ні пробачень» у фільмі «Ну мам». Клименко був вокалістом і засновником гурту ADAM, музика якого поєднувала соул, поп, електронне звучання та чуттєву лірику. Нагорода стала визнанням його внеску не лише в українську музику, а й у кінематографічне мистецтво.
Найкращим короткометражним ігровим фільмом визнали «Пасхальний день» режисера Миколи Засєєва. У категорії короткометражного документального кіно перемогла картина «Через 769 км, Нью-Йорк» режисерки Софії Бугрій. Короткий метр залишається важливою частиною української кіноіндустрії, адже дає молодим авторам можливість експериментувати з формою, порушувати складні теми й заявляти про себе на міжнародних фестивалях.
Нагороду за найкращий анімаційний фільм отримала робота Поліни Піддубної «Моя бабуся – парашутистка». Українська анімація останніми роками активно розвивається, поєднуючи персональні історії, документальні свідчення, сімейну пам’ять і сучасні художні техніки. Перемога стрічки демонструє, що анімаційне кіно може бути не лише розвагою для дітей, а й повноцінним способом розмови про історію та досвід різних поколінь.
У категорії «Найкращий ігровий серіал» переміг проєкт «Обмежено придатні» режисера Аркадія Непиталюка. Включення серіалів до переліку основних номінацій відображає зміни в українській аудіовізуальній індустрії. Серіальний формат дедалі частіше стає простором для авторських експериментів, суспільної сатири та осмислення воєнної реальності.
Десята церемонія «Золотої дзиґи» стала своєрідним підсумком розвитку українського кіно за роки існування премії. Українську кіноакадемію заснували у 2016 році, а перше вручення нагород відбулося у 2017-му. До складу організації входять режисери, актори, продюсери, сценаристи, оператори, художники-постановники, дистриб’ютори, кінокритики, керівники фестивалів, меценати та інші представники галузі.
За цей час «Золота дзиґа» стала однією з головних професійних відзнак українського кінематографа. Премія не лише визначає найкращі роботи року, а й формує видимість національного кіно, привертає увагу до нових імен та допомагає фіксувати культурні процеси, які відбуваються в країні.
Цьогорічний список переможців показує широту тем і жанрів сучасного українського кіно. У ньому представлені наукова фантастика, воєнна документалістика, історична драма, анімація, короткометражні роботи та серіали. Значна частина відзначених творів безпосередньо або опосередковано говорить про війну, втрати, пам’ять, культурну ідентичність і необхідність збереження людяності.
Успіх «Ти – космос» став головною подією церемонії, однак десята «Золота дзиґа» також нагадала про митців, яких Україна втратила в останні роки. Посмертні нагороди Василю Кухарському та Михайлу Клименку перетворили церемонію на акт професійної пам’яті. Вони підкреслили, що історія сучасної української культури пишеться не лише перемогами та прем’єрами, а й іменами людей, чиї роботи продовжують жити після їхньої смерті.
Попри війну, нестачу фінансування, зруйновані кінотеатри та складні умови виробництва, українська кіноіндустрія продовжує створювати нові фільми. Переможці «Золотої дзиґи» доводять, що національний кінематограф не зупинився, а навпаки — шукає нову мову, виходить за межі звичних жанрів і дедалі впевненіше представляє Україну у світі.
