Командувач українських Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що Росія прагне різко наростити можливості для масованих ракетних атак і в перспективі хоче отримати здатність одночасно запускати до 200 балістичних ракет. Такий сценарій може створити принципово новий рівень навантаження на українську протиповітряну оборону, яка вже зараз змушена протистояти комбінованим ударам із застосуванням ракет різних типів та ударних безпілотників.
За словами Бровді, нинішні можливості Росії дозволяють їй одночасно здійснювати залп приблизно із 77 балістичних ракет. Водночас зафіксовані під час реальних атак показники поки були нижчими: під час окремих масованих ударів російські війська запускали по Україні до кількох десятків балістичних ракет за одну атаку. Однак головною загрозою є не лише нинішня кількість пусків, а системне нарощування російського виробництва та пускових можливостей.
Командувач Сил безпілотних систем наголосив, що Кремль має намір збільшити потенційний одночасний залп до 200 ракет. Навіть якщо Росія зможе реалізувати лише частину такого потенціалу, для України це означатиме десятки або навіть понад сотню балістичних цілей, які одночасно рухатимуться до українських міст, військових об’єктів та критичної інфраструктури.
«Навіть якщо їм вдасться випустити лише половину з них, усі вони летітимуть на нас», — попередив Бровді. Балістичні ракети залишаються однією з найскладніших цілей для української ППО через високу швидкість, траєкторію польоту та вкрай обмежений час для реагування.
Масштаб проблеми демонструє й статистика за липень. За інформацією Міністерства оборони, Росія протягом місяця запустила по Україні 195 балістичних ракет. Сили протиповітряної оборони змогли перехопити 29 із них, ще близько 40 не досягли запланованих цілей. Таким чином, значна частина балістичних засобів ураження залишається надзвичайно серйозною загрозою.
Українські військові неодноразово наголошували, що можливості протидії балістиці безпосередньо залежать від наявності сучасних комплексів протиповітряної оборони та достатньої кількості ракет-перехоплювачів. Навіть потужна система ППО має фізичні обмеження: кожен комплекс може одночасно супроводжувати й атакувати лише певну кількість цілей, а запас перехоплювачів не є необмеженим. Саме тому масовані залпи можуть бути спрямовані на перенасичення української системи оборони.
Російська тактика також дедалі рідше обмежується одним видом озброєння. Під час масштабних атак ворог комбінує балістичні та крилаті ракети, ударні дрони Shahed, реактивні безпілотники та інші засоби повітряного нападу. Це змушує Україну одночасно залучати різні ешелони протиповітряної оборони та розподіляти дефіцитні боєприпаси між численними цілями.
На тлі заяв Бровді особливого значення набувають повідомлення української розвідки про збільшення російського ракетного виробництва. Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький повідомляв, що російська промисловість нарощує випуск ракет і за окремими типами озброєння вже перевиконує встановлені виробничі плани, зокрема й щодо балістичних систем.
Це означає, що тривалі паузи між великими ракетними атаками не обов’язково свідчать про вичерпання російських запасів. Вони можуть використовуватися для накопичення боєприпасів, підготовки нових ударів та збільшення кількості засобів ураження, які застосовуються одночасно.
Якщо Росії справді вдасться наблизитися до можливості залпу у 200 балістичних ракет, питання посилення української протиракетної оборони стане ще критичнішим. Для України це означає потребу не лише в додаткових комплексах ППО, а й у великих та стабільних запасах ракет-перехоплювачів, здатних протистояти масованим ударам.
Заява Бровді фактично окреслює потенційний наступний етап російської повітряної війни — перехід від десятків балістичних ракет в окремих атаках до спроб одночасно перевантажувати українську оборону значно більшою кількістю цілей. І саме здатність України та її партнерів своєчасно наростити протиракетний потенціал може визначити, наскільки ефективною буде відповідь на цю загрозу.
