В Україні продовжують служити тисячі іноземців, які долучилися до Сил оборони після початку російської агресії. Станом на 2026 рік близько 20 тисяч іноземних військовослужбовців воюють у складі українських сил або вже мають статус ветеранів. Окремою групою серед них залишаються громадяни Білорусі, для яких питання документів після служби може перетворитися на серйозну юридичну проблему.
Як повідомляє Суспільне, Україна протягом останніх років спростила низку процедур для іноземних захисників. Проте найбільш уразливими залишаються люди, які не можуть безпечно повернутися до держави свого громадянства, щоб поновити паспорт або отримати інші документи. Для білорусів, які воювали на українському боці, такий сценарій може означати переслідування на батьківщині.
Втрата паспорта створює правову пастку
Одна з найскладніших ситуацій виникає, коли іноземний військовий під час служби втрачає паспорт. Білоруський доброволець Сергій, який приєднався до оборони України у 2022 році, зіткнувся саме з такою проблемою. Втрата документа ускладнила не лише його перехід до іншого підрозділу, а й подальшу легалізацію.
Поки діє військовий контракт, іноземець може продовжувати службу та отримувати передбачені виплати. Однак без паспорта значна частина цивільного життя фактично стає недоступною. Виникають труднощі з банківськими операціями, оформленням юридичних документів, шлюбом та іншими процедурами. Після звільнення ситуація може ще більше ускладнитися через втрату документів, які підтверджували законність перебування в Україні.
Звичайний шлях через консульство для білоруських добровольців також практично закритий. Дипломатичне представництво Білорусі в Україні не працює після початку повномасштабного вторгнення, а білоруські дипломатичні установи за кордоном із 2023 року не можуть обмінювати прострочені документи громадян. Повернення ж до Білорусі для військових, які виступили на боці України, може становити пряму загрозу свободі та безпеці.
Громадянство стало доступнішим, але проблема документів залишилася
Українська держава поступово змінює законодавство для іноземних захисників. Після законодавчих змін для претендування на громадянство на підставі військової служби достатньо року контрактної служби замість трьох років, як було раніше. Для білоруських військових допускається подання документів навіть із простроченим паспортом.
За даними Державної міграційної служби, від 2014 року до серпня 2026-го українське громадянство отримали 52 білоруські добровольці. Із них 40 стали громадянами вже після початку повномасштабного вторгнення. Ще 22 справи були опрацьовані міграційною службою та передані на розгляд відповідної комісії при президентові.
Водночас спрощення не вирішує ситуацію тих, хто взагалі залишився без паспорта. Для проходження міграційних процедур переважно необхідно пред’явити оригінал документа, що посвідчує особу. Без нього оформити посвідку на проживання або навіть продовжити законне перебування в Україні вкрай складно.
ДМС уже підготувала законопроєкт, покликаний врегулювати проблему відновлення документів білоруських громадян в Україні. Серед інших можливих рішень представники спільноти добровольців пропонують надати військовому квитку ширший юридичний статус, щоб він міг використовуватися для підтвердження особи.
Після служби бюрократичні труднощі не зникають
Проблеми виникають і в тих іноземців, які мають необхідні документи. Після звільнення з війська їм доводиться збирати підтвердження проходження служби, копії контрактів та інші папери з військових частин. Далі міграційна служба може додатково звертатися до Міністерства оборони для перевірки інформації.
Через це процедура інколи затягується на місяці. Особливо складними такі затримки стають для поранених ветеранів та людей з інвалідністю, оскільки доступ до частини соціальних гарантій залежить від оформлення постійного проживання. Зокрема, без відповідної посвідки ветеран-іноземець не може оформити пенсію.
Окремого врегулювання потребує становище сімей іноземних військовослужбовців. Чинні правила можуть створювати труднощі для повнолітніх дітей, працездатних батьків, а також близьких зниклих безвісти або полонених бійців. Для таких родин можливості легалізації відрізняються залежно від конкретного статусу військовослужбовця.
Таким чином, Україна вже спростила отримання громадянства для іноземців, які захищають державу, однак у законодавстві залишаються прогалини. Найгострішою є ситуація добровольців, які втратили паспорт і не можуть поновити його через загрозу переслідування на батьківщині. Вирішення цього питання має визначити, чи зможуть такі військові після завершення служби повноцінно жити в країні, яку вони допомагали захищати.
